7-9 грудня у місті Львові представники органів студентських самоврядувань Польщі, Німеччини та України обмінювалися досвідом участі студентських самоврядувань у формуванні та реалізації молодіжної та освітньої політики


Незважаючи на те, що у більшості країнах-учасницях Болонського процесу студентське самоврядування визнається повноправним конструктивним партнером в управлінні вищими навчальними закладами, формуванні та реалізації молодіжної політики на місцевому та державному рівнях, студентські самоврядування в Україні існують як формальні структури „при” відповідних органах влади – міському голові, місцевій раді, Міністрові освіти чи парламентові.

Для України, зважаючи на символічне правове оформлення інституту, студентське самоврядування залишається новим та незрозумілим для більшості явищем. Метою і призначенням студентського самоврядування в Україні розуміється здійснення розважальних заходів: дискотек, КВК, футболів, конкурсів краси. За результатами опитування «Вивчення проблем студентського самоврядування на прикладі м.Львова», яке проводилося Комітетом підтримки студентського самоврядування спільно із Центром соціологічних досліджень “Соціолайн” у рамках проекту «Посилення ролі та підвищення потенціалу студентського самоврядування в Україні» за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США, 67,5 % респондентів вважають, що студентське самоврядування вирішує питання організації дозвілля.
Як зазначила Голова Комітету підтримки студентського самоврядування, у цьому нічого дивного немає, адже стаття 38 Закону України «Про вищу освіту» (законодавча основа діяльності студсамоврядування) визначає, що «органи студентського самоврядування сприяють гармонійному розвитку особистості студента, формуванню у нього навичок майбутнього організатора, керівника...Рішення органів студентського самоврядування мають дорадчий характер.». Таким чином, студентське самоврядування сприймається лише як можливість та інкубатор лідерів, організація дозвілля студентів.

Проте призначення і роль студентського самоврядування в Україні суттєво викривлюється і применшується. Болонський процес ставить вимогу про повноцінну участь студентів в управлінні змістом та якістю освіти. Закон Польщі «Про вищу освіту» визначає, що органи студсамоврядування є єдиним представником усієї студентської громади. Звідси випливають важлива роль та функції студентського самоврядування. Адже жодна інша організація, у тому числі і профспілка студентів, не обирається усіма студентами ВНЗ, і відповідно, не може представляти інтереси всіх студентів ВНЗ.

Тому органи студентського самоврядування мають представляти студентів свого ВНЗ на усіх рівнях: ВНЗ, міста, області і держави під час формування та реалізації молодіжної та освітньої політики. У Польщі та Німеччині об’єднання органів студентського самоврядування активно діють на рівнях міст та національному. Наприклад, у місті Кракові відповідно до Porozumieinie Samorzadow Stuentow Uczelni Krakowa, що підписана представниками студентських самоврядувань ВНЗ Кракова, діє об'єднання студентів ВНЗ Кракова, яке „збирається для координації завдань та діяльності осередків студентів вищих навчальних закладів міста Кракова, інтеграції студентів вищих навчальних закладів, які підписали угоду”. В Україні кращих практик сильних об’єднань студентських самоврядувань на рівнях адміністративно-територіальних одиниць, які б визнавалися органами влади, відповідальними за молодіжну та освітню політику, та співпрацювали із ними, немає. На жаль, показовим є те, що, коли постало питання про запровадження вступних іспитів на 5 курс навчання за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста та магістра, що на думку МОН, є впровадженням Болонського процесу, започаткували акцію протесту і обговорення саме молодіжні громадські організації, а не студентські самоврядування, які є представниками студентів.

Також органи студентського самоврядування не беруть участь у фінансуванні заходів управліннями у справах сім’ї та молоді місцевих рад, місцевих органів виконавчої влади та центральних органів влади, у яких беруть участь молодіжні організації. Аргументом є те, що вони не мають статусу юридичної особи.
Проте як зазначив Матеуш Сташек, представник студентського самоврядування Ягелонського університету, «проблема із статусом юридичної особи і використання банківського рахунку існує також у Польщі, це ускладнює роботу із фінансуванням заходів, проте таким фінансуванням ми користуємося, застосовуючи рахунки університету». Органи студентського самоврядування у Німеччині також не мають права юридичної особи, проте завдяки діяльності різноманітних громадських організацій, що широко підтримуються спонсорами та грантодавцями, реалізовують усі задумані проекти.

Дивним для представників органів студентського самоврядування є існування професійних спілок студентів в Україні. Як зазначила Наталія Ковалік, член студсамоврядування Ягелонського університету та загальнопольського студентського парламенту Польщі, «у мене профспілки асоціюються із роботою на підприємствах, із захистом працівників, а не студентів, це зовсім інше».В Україні є також багато прикладів, коли професійні спілки студентів стають «представниками» студентів ВНЗ на рівні адміністративно-територіальних одиниць, імітуючи участь у «об’єднаннях студентських самоврядувань».

Доповіді і обговорення заходу, узагальнення та акти про діяльність студентського самоврядування у молодіжній та освітній політиці Польщі, Німеччини та України будуть видані у книжці «Участь органів студентського самоврядування у формуванні та реалізації молодіжної політики: закордонний досвід та українські реалії”, презентація якої відбудеться у лютому місяці.


Прес-служба Комітету підтримки студентського самоврядування
КОМІТЕТ ПІДТРИМКИ СТУДЕНТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ
79059 м. Львів, вул. Сніжна 6/5 Ел.адреса: kpss_lv@ukr.net, www.kpss.lviv.ua тел: 2975427


















Bookmark and Share