СТАНІСЛАВ ОРІХОВСЬКИЙ-РОКСОЛАН (найвидатніший український оратор)


Закликаємо усіх, хто хоче покласти край використанню красномовства як зброї популістів та демагогів, вписати ім’я Станіслава Оріховського-Роксолана – найвизначнішого українського оратора, у перелік 100 Великих Українців!

********************************************************************
У XVI ст. на небосхилі вітчизняної культури зійшла сліпучо-яскрава зірка таланту Станіслава Оріховського, світло якої із захопленням спостерігала вся освічена Європа. Найвизначніша постать серед східнослов'янських гуманістів доби Виродження, письменник, мислитель, тонкий знавець класичної латини Оріховський спізнав славу ще за життя.
У Західній Європі його величали «рутенським (українським) Демосфеном», порівнювали з Ціцероном. Відомий польський історик Мартин Кромер з такими словами: «Не думай, мій Оріховський, що твоє ім'я не відоме за кордоном. В Італії, Іспанії, Франції й Німеччині мені доводилося чувати схвальні відгуки про твої твори, які становлять гордість і захист Вітчизни. Я не зустрічав там вченого, який би не читав їх і не підносив би до небес твоєї дотепності, красномовства та вченості...».
Станіслава Оріховського отримав визначну на той час освіту. Жага до науки і мандрів підштовхнула його продовжити своє навчання у Віттенберзькому та Падуанському університетах — найславніших на ті часи наукових закладах Європи. У Віттенберзі він знайомиться з Мартіном Лютером - основоположником однієї з течій протестантизму. Мартіну Лютеру настільки припав до душі гострий на розум юнак, що він поселив його у себе.

Оріховський відомий своїми науковими ідеями. Він вивчає світові цивілізації і приходить до висновку, що саме трипільці і їхні нащадки створили культуру, яка стала найвеличнішою прабатьківщиною індоєвропейської та інших регіонів культурного прогресу.
Непересічність особистості Оріховського проявилася і на терені історичному. Так, на відміну від представників риторичного напряму європейської історіографії доби Відродження, які, в основному, посилалися на авторитет античних авторів, він ввів у сучасну йому історіографію поняття новітнього історичного документа, який охоплював поточні події та явища суспільного життя. Оріховський обґрунтовував також необхідність критичного підходу до такого роду історичних джерел. У майбутньому розвиток подібних принципів привів до утвердження історії як наукової дисципліни.
Крім того, він заклав передові для свого часу політичні ідеї. Насамперед, йдеться про розробку ідеї правової держави. Письменник вважав, що у тих країнах, де нехтується природне право (постають тиранічні форми влади), все без винятку населення перетворюється на невільників. Звідси й інший висновок: гарантом свободи громадян є правовий устрій держави. Таким чином, твори Оріховського тим цінні для нашого сучасника, що не втратили своєї актуальності та значення і в наш час.

Оріховський безперервно підкреслював, що він з Роксоланії, тобто з України, і цим вплинув на духовне відродження української нації. Свої твори часто підписував подвійним прізвищем — Оріховський-Роксолан або Оріховський-Русин.

Права та свободи українського народу постійно відстоювались в його роботах. Ось цитата з його листа до Польського короля Августа Ягелона: «Та доки ти живеш у Краківському замку, люд на Русі нещасливо гине. Та ще й як гине! Цього без сліз і розповісти неможливо: ніхто людей не захищає, ніхто не боронить, міста попалено, фортеці зруйновано, багатьох славних лицарів посічено або забрано до полону, немовлят порубано, літніх повбивано, дівчат зґвалтовано прилюдно, жінок збезчещено на очах у чоловіків, молодь пов’язано і забрано разом з реманентом і худобою, без чого жодна сільська праця неможлива».

Словом, Оріховський був вченим, який мав відвагу формулювати непопулярні погляди, протистояти всьому, що суперечило поняттям справедливості.

У Західній Європі Оріховський був добре відомий. Так, П.Рамузіо ознайомившись з „Промовою на похороні Сигізмунда І” домовився про її публікацію. Він пише: „А оскільки гідні похвали не тільки ті, які самі себе в чомусь виявили, а й ті, що описали вчинки інших, ти теж уславив себе своєю красномовністю.” Лист Оріховського до Рамузіо було вміщено у збірнику зразків ренесансної епістолярної прози, виданому 1556 році у Венеції, а „Промова” через 3 роки була включена до антології, яка містить кращі зразки латинської ораторської прози доби Відродження і видрукувана під назвою „Промови найславніших у світі мужів”

Від часу його смерті минуло більше чотири з половиною століття. Ім’я Оріховського-Роксолана та його глибокі думки призабулися в пам’яті. Але наш обов’язок – не забути ім’я великого патріота нашої землі, який присвятив свій талант красномовства її звеличенню та утвердженню. Саме тому в плеяді визначних людей дебатного руху він посідає високе місце.

Закликаємо усіх, хто хоче покласти край використанню красномовства як зброї популістів та демагогів, вписати ім’я Станіслава Оріховського-Роксолана – найвизначнішого українського оратора, у перелік 100 Великих Українців!




















Bookmark and Share

Диван в офис купить офисный диван.