Чи Студентська рада при новій владі буде живою, або чи можуть перефарбовані утворити справжній студентський орган ?


Нещодавно департамент вищої освіти Міністерства освіти і науки письмово повідомив одну з молодіжних організацій, що при Кабміні створення консультативного студентського органу не планується. Разом з тим, з внутрішніх джерел в міністерстві стало відомо, що наразі йде активна робота по створенню такого студентського органу, і навіть в найближчий час відбудеться його персоніфікація, це підтверджує і лист направлений з міністерства до ректорів деяких ВУЗів ! Що це ? Приховування інформації чиновниками ? Чи може створення студентського органу, як органу не публічного і непрозорого ? Чому про це нічого не знає широкий студентський загал ? Чи може створення студентської колегії тільки при Міністерстві освіти і науки ? А як же ж інші питання, що турбують студентів ? А Міністерствам молоді, транспорту, соціального захисту створювати свої студентські колегії ? Наразі ситуації не визначена, але вже є зрозумілим що йде якась незрозуміла гра, причому грають в неї чиновники, а заручником цієї гри стане Міністр Станіслав Ніколаєнко, який на зустрічах з студентами неодноразово висловлювався за створення незалежного студентського консультативного органу, який б базувався на основі реального студентського самоврядування.

До речі, в такому разі, як це роблять зараз чиновники міністерства, створення такого органу йде врозріз з Указом Президента „Про Всеукраїнську студентську раду” від 21 листопада 2001 року, тобто виникає ще й правовий конфлікт. Інша справа, якби була покращена структура формування затверджена указом, і змінений персональний склад. На останньому питанні, напевно слід зупинитися детальніше. Справа у тому, що споглядаючи склад який працював при Кучмі, і фактично є легітимним до сьогоднішнього дня, серед членів студентської ради було дуже багато не студентів, або таких які стали ними після затвердження персонального складу ради, які прикривалися студентськими органами самоврядування, але суті справи це не міняло. Час йшов, а склад студентської ради не оновлюється і до нині. Серед таких людей можна назвати і одного теперішнього активіста, вже давно не студента, Івана Слободяника, який колись очолював студентський парламент Київського Національного Університету ім. Т.Шевченка.

Чи припустимим є те, що люди які підтримували режим Кучми, які плідно співпрацювали з урядом Януковича в той час коли сотні студентів були піддані репресіям та утискам, а деякі з них потрапили навіть за грати, будуть знову „керувати”, чи ба „радити”, від імені студентів ? Звичайно, багато з них вже зараз почепили на себе помаранчеві шарфи та успішно стукають у двері партії Народний союз „Наша Україна”, намагаючись по швидше викинути старий партійний квиток, але чи можуть вони створити справжній орган, що виражав б студентські проблеми та висловлював б від їх імені думку. Чи не краще доручити цю справу самим студентам, учасникам студентських страйкових комітетів, які є передвісниками реальної студентської активності, тим більш що вони засвідчили знову свою спроможність та організованість під час подій помаранчевої революції ?

А повертаючись до теми кадрового наповнення знову ж таки, стає незрозумілим, чому Міністерство освіти і науки створює робочу групу з підготовки до створення студентської колегії з людей, до яких у студентства є багато застережень ?

До прикладу, візьмемо того ж Івана Леонідовича Слободяника, який значиться у міністерському списку першим, та ще й від Київського Національного Університету ім. Т.Шевченка, студентський парламент якого насправді очолює Славко Шармай. Чому він взагалі внесений у цей список ? Чи може тому, що саме Іван Слободяник був обраний на заході, який відбувся за підтримки молодіжної організації Партії Регіонів Януковича „студентським мером” і його з цим поздоровив сам прем’єр-міністр Янукович, про що кожний охочий може прочитати на сайті лідера „Союзу Молоді Регіонів” п.Хомутинника з яким його неодноразово бачили під час виборів ? Чи може тому, що він після випуску у ВУЗі все одно не віддав керівництво студентським парламентам студентам, а користуючи правом аспіранта був знову переобраний головою університету ? Чи може тому, що під час виборчої кампанії президента, він все ж таки передав керівництво студентським парламентом ВУЗу де ректором є ніхто інший як п.Скопенко, своєму ж хлопцю, другу і побратиму Славку, який як можна прочитати на сайті університету в час проведення мітингів за Ющенка на пл.Контактовій організовував музичні концерти у підтримку Яника, причому на території студентського містечка !

Цікаво, що вже зараз, такі учасники „студентського” самоврядування, як Іван Слободяник, дають відкриті прес-конференції про роботу із захисту студентів, яку проводить благодійна організація «Фонд сприяння розвитку студентського самоврядування «УНІВЕРСІТАС», що знаходиться за адресою - 01001, Київ-1, Тел. 8(044) 228-24-18, вул. Хрещатик, 10 і дивлячись на це, хочеться запитати, а де були ці захисники студентських прав під час минулих подій ? Де вони були коли били студентів на дільницях в Мукачево ? Під час подій в Сумах ? Коли студенти захищали демократію на виборчих дільницях Одеси, Полтави, Вахрушева, всіх турах президентських виборів ? Коли студенти розповсюдили сотні тисяч агітаційних та інформаційних матеріалів, щоб добитися змін в країни ? Не питаю де були ці люди, коли студентство і молодь об’єдналася в опозиційний до Кучми і режиму Комітет громадського опору „За Правду !” 2001 року, тоді вони ставали членами студради при Кучмі ! А де вони були 2004 року ? Відповідь проста: за тією ж адресою і тим же ж телефоном, який вказаний вище, який є насправді телефоном приймальні Київської партійної організації „Єдність”, яку очолює мер Києва Олександр Омельченко. Це правда не заважає їм вести за спиною керівника перемовини про перехід під крило конкурента мера Києва, лідера фракції НС „Наша Україна” в парламенті Олександра Мартиненка, але не дозволяє помічнику голови Київського секретаріату партії „Єдність” Івану Слободянику вирішувати долю студентського самоврядування України. Чи не так ?

Є й інша точка, зору на те, де були такі хлопці як Іван Слободяник в той час, коли активне студентство проводило акції і роботу з декучмізації країни. Для цього варто згадати про те, що ще перед виборами, намагаючись заручитися підтримкою молоді, під Януковича була створена „Національна Рада з питань молодіжної політики”, як спілка молодіжних організацій. Саме її створенням і займалися ці активісти від „студентсько-молодіжної політики”. Причому їхніми єдиним соратниками на рівні Києва виявилися тільки “Рада молодих підприємців України”, “Асоціація правозахисних організаторів студентів”, “Народно-демократична ліга молоді”, “Союз молоді регіонів України”, “Нова Генерація”, “Демократичне об’єднання молоді”, “Київський Клуб Веселих та Найкмітливіших”, тобто ті хто й утворили молодіжну коаліцію „За Януковича” !

Звичайно, те що люди чимось допомогли Януковичу на виборах, ще не означає, що вони не могли змінити свою думку, але це і не означає, що вони знову повинні бути першими в державі !

Дорогу новим особистостям та новим обличчям ! За очищення України !





Станіслав Усенков,

www.fri.net.ua























Bookmark and Share