ЖИТТЯ В "ШТАБІ ЖУКОВА"


удинок, про який піде розповідь, знаходиться під № 64 на вулиці Новосельського. Його було збудовано 1901 року за проектом архітектора Чернігова на замовлення господаря ділянки Вургафта, який збирався здавати окремі кімнати новобудови в найм. Згодом прибутковий будинок Вургафта став улюбленим місцем зустрічі вільних чи невірних своїм обітницям чоловіків і жінок. І досі серед студентів історичного факультету з покоління до покоління ширяться чутки про будинок розпусти, який знаходився в тих стінах, в яких вони тепер живуть і готуються до пар. Будинок, який пережив розміщення в собі міського ломбарду, казарми для російських військових, штаб-квартири Мішки Япончика, штабу контррозвідки денікінців, резиденції ЧК і, можливо, під час окупації штабу ГЕСТАПО і після неї штабу Одеського військового округу разом із кабінетом Жукова, у 1950-х роках віддали для проживання студентів Одеського державного університету. Зараз, вже в повоєнні роки, спудеї-гісторики називають свій дім на семестр "штабом Жукова", про що їм щодня дає привід меморіальна дошка на фасаді будівлі.

Десять років тому четвертий поверх цієї перевіреної часом будівлі віддали для розміщення катедр і авдиторій філософського факультету. Відкрилися нові спеціальності - філософія та культурологія. Рішення, беззаперечно, позитивне окрім одного нюансу - тоді не передбачали, що попит на історичну освіту через декілька років зросте на тлі "перевиробництва" спеціалістів з економіки та юриспруденції, а, отже, місць на розселення студентів-істориків ставатиме все менше. Сьогодні керівництво факультету та і університету вцілому стоїть перед питанням: як і де розмістити зростаючу кількість студентів, коли всі площі аудиторій на Єлизаветинській, 12 (колись - Щепкіна) і житлові кімнати на трьох поверхах будинку на Новосельського, 64 зайняті. Не кращим варіантом вирішення проблеми є переведення частини курсів на другу зміну, як це практикується в Гуманітарному корпусі на Французькому бульварі. Це, безперечно, викличе обурення в більшості спудеїв факультету, як і в деяких викладачів. А ухвалення подібних рішень без практичного прийняття до уваги думки тих, для кого існує університет і його підрозділи, викличе ще більше обурення в тих, хто вчиться і тих, хто вчить.

Деканат істфаку, що цього року пробував вирішувати питання кому жити в гуртожитку, а кому - ні, керувався успішністю того чи того студента або студентки на попередніх сесіях. До критеріїв навчальної успішності додались незабуті з минулого року оцінки за рівень чистоти кімнат і якість миття підлоги в спільному коридорі, які виставляють старости поверхів. Проте деканатом було враховано тяжке матеріальне становище деяких студентів, які не мають фінансової можливості сплачувати за оренду помешкання в Одесі, ціна за яку зростає темпами ще швидшими, аніж зростання кількості майбутніх істориків.

Деякі студенти, - за словами коменданта гуртожитку пані Рогульської, - яких не задовольняє стан виділеної кімнати, вирішують проблему інтер'єру і косметичного ремонту власним коштом, адже кімнати з на-рівень-гіршим станом найчастіше дістаються тим, хто не слідкував за станом своєї кімнати раніше. Хоча, всі ці показники надто суб'єктивні. Поки студенти, не вірячи в дива на ниві власного соціального захисту, проявляють ініціативу в наведені ладу у своїх кімнатах, на зустріч їм йде комендант. Під час розповіді про умови проживання молодих людей в гуртожитку № 2, кастелянша гуртожитку пані Журавель так відгукувалась про свою начальницю: "Дуже хороша хазяйка. Наталя Ярославівна заслуговує великої похвали. Це я не для її вихваляння кажу. Дуже багато зробила".

Що ж до умов проживання в колишньому штабі Жукова, то вони, як майже всі гуртожитки міста (окрім, певно, гуртожитків Юракадемії Сергія Ківалова), однаково незадовільні і, в одиничних випадках, близькі до того, щоб їх можна було назвати добрими. Оплата ж за користування гуртожитком майже у всіх ВНЗ Одеси та України однакова: для студентів, що вчаться на бюджетній основі - 210 гривень / рік, для "контрактників" - 275 гривень. У зв'язку з подорожченням плати на деякі види комунальних послуг в найближчому майбутньому суми зростуть.

Проте це ще півбіди. Біда ж полягає в тому, що існує постійна загроза нещасного випадку. Наприклад, падіння каміння з балконів та фасадної стіни, що є небезпечним для життя тих студентів, які проводять вечори з друзями та пивом на парапеті вздовж всього фасаду будинку. Ремонт фасаду (лише вдумайтесь!) проводився взимку, і не дивно, що вже за рік він почав сипатися.

Не менш небезпечним моментом є те, що та половина будинку, фасад якої дивиться у двір, осіла, відхилилася від рівня тої половини, фасад якої дивиться на вулицю. Це помітно навіть без вимірювальних пристроїв. У зв'язку із цим на стелі виникають тріщини, навіть на тому місці, де не так давно був обвал стелі і вона була відновлена.

Друга за важливістю - "сезонна" проблема - опалення. Якщо її не вирішити зараз, то взимку студенти будуть спати не в піжамах, а в куртках. Що там тих ковдр?! Треба зазначити, що це не провина ТЕЦ, - проблема полягає в застарілій системі опалювання, в забитих стояках і радіаторах, які треба замінювати. Ніяк тут не допоможуть й електрообігрівачі: начебто робили ремонт проводки, але мережа все одно не витримує навантаження. "Тому було прийняте рішення про заборону користуванням електроприладами", - говорить Наталя Рогульська.

Душові кімнати знаходяться в непоганому стані. Розміщені в підвалі, чоловічі і жіночі частини складаються з трьох місць, що не так багато, як хотілося б. Проте ця позиція серед списку всіх проблем є не такою і значною. Ремонт стін душових кімнат було зроблено косметичний: на очерет столітньої давності наклали вагонку, що є пожежонебезпечним, хоча виглядає якісно.

"Читалка" - так майбутні Грушевські та Субтельні називають кімнату, в якій інколи вчаться, - служила в радянські часи ленінською кімнатою. Вона являє собою простору, добре освітлену залу з аурою, що сприяє навчанню. Та так було не завжди. Коли проводився ремонт туалетів на третьому та четвертому поверхах, ця зала була складом будматеріалів. Хоча, як зазначила пані Журавель, ремонт даху тієї веранди, яка є "читалкою", вівся, але, судячи зі всього, руки ні в кого не дійшли відремонтувати стелю.

П'ять років тому гуртожиток № 2 стараннями ініціативних та активних студентів та вже згаданої пані Рогульською посів перше місце в конкурсі на звання кращого гуртожитку Одеського університету. Добрий стан його був визнаний журі, ним же було подаровано майбутнім істориком комплекс тренажерів в розібраному стані і без деяких необхідних деталей, що ними до того не один рік користувалися, для зали, якої, на жаль, немає.

Нещодавно в одній з кімнат на першому поверсі гуртожитку було відкрито кімнату відпочинку, де можна влаштовувати дискотеки або подивитись телевізор. Однак тут же, за кілька метрів від входу, - казино з гральними автоматами, які не тільки переважно забирають гроші, а й нечасто їх віддають. Навпроти входу - кіоск, де можна знайти горілку на розлив; а, може, і не лише горілку. Ще існує стихійна парковка на дворі Новосельського, 64 та на тротуарі перед входом, що забезпечують безкоштовною отрутою не лише тих студентів, що живуть в цьому гуртожитку, але й тих, хто живе в гуртожитку технікуму промислової автоматики, що поряд.

Туалет... Всім тим, хто полюбляє недорогий та якісний екстрім, раджу завітати у відповідні кімнатки на другий поверх. Може так статися, що коли користуєшся туалетом за призначенням, на тебе впаде шматочок стіни. Керівництво студмістечка планує вирішити цю проблему вже наступного місяця, однак дивно таке чути, оскільки всі якісні ремонтні роботи проводяться проводитися влітку. Не рівня із цим санвузлом туалет на третьому поверсі - ремонт його проводили позаторік. Окрім дверцят кабінок, що не зачиняються при потребі, проблем в цій кімнаті ніяких... Вже..., бо торік ремонт його трохи зіпсувало протікання в туалеті, що знаходиться поверхом вище - "подарунок" філософського факультету. Це може означати, що каналізаційні труби між третім і четвертим поверхами у вкрай незадовільному стані. Подібна ситуація була, коли вертикаль кухонь з першого по третій поверхи увінчував туалет на четвертому поверсі все із тією ж проблемою із трубами. Ремонт найбільш постраждалої кухні відтоді так і не проводився, однак його відклали на вересень-жовтень цього року. "Пан Агаєв допомагає гуртожиткам як може, але не все в його силах," - так закінчила свою оповідь про сьогоднішні реалії колишнього штабу Жукова пані Рогульська.

Хочеться вірити, що будинок, який, безперечно, представляє собою не тільки архітектурну але й історичну цінність не лише для міста та регіону, але й для теперішнього та майбутнього поколінь, не залишиться без уваги влади та проблеми, з якими щодня стикаються майбутні історики, не залишаться їх власними проблемами.

Юрій Демедюк

P.S. Зацікавлених осіб просимо надсилати відгуки електронною поштою за адресою: theologsky@yahoo.com





























Bookmark and Share