Олег Скрипка реабілітуватиме український романс


У Національній філармонії України відбувся вечір українського романсу. Це нова ініціатива Олега Скрипки, що повертає до явища трохи призабутого й недооціненого.

Цього вечора, який вів "символ помаранчевої революції" Євген Нищук, пролунали виступи зірок першої величини. Ніна Матвієнко в супроводі ансамблю давньої музики Костянтина Чечені виконала вишукані романси ХУІІ століття, зокрема легендарний "Стоїть явір" Григорія Сковороди. Кобзар і лірник Тарас Компаніченко занурився в лірику ХУІІІ-ХІХ століть. Хор "Гуртоправці" відтворив автентичні українські історії про кохання на 4 голоси. Інна Галатенко вразила модерними романсами-ноктюрнами видатного композитора Валентина Сильвестрова.

Центральним був виступ Олега Скрипки, "дебютанта романтичного романсу", як він себе скромно представив. Після преамбули "Ах, гарно, що з вами зустрілись ми знов, співаймо пісні про любов" рок-зірка заволодів Колонним залом імені М. Лисенка. Розпочалось усе з одноосібної нічної серенади "Ляура моя", а потім за майстерно дотриманими законами сценографічної градації з кожною піснею до Скрипки приєднувались – скрипаль, цимбаліст, бек-вокалістки, а сам він грав то на гітарі, то на баяні, а то на цьому ж баяні як на тамбурині. Особливо пронизливо звучала пісня "Додому я просилася, а ти мене все не пускав…", яку Скрипка виконав разом з двома юними хористками з гурту "Божичі". Лунали також хіти "ВВ" в автохтонному виконанні – "Хвилі Амура", "Країна мрій". І нарешті Олег Скрипка збентежив заявою, що хоче заспівати ще одну річ, але не впевнений, чи доречно це робити саме у філармонії. Цей романс, найпопулярніший у ХХ столітті, написав українець Євген Гребінка – "Очи чорнії", а переклав з російської Скрипка.

Ось що думає сам рок-музикант і з приводу цього романсу, і цього вечора, й причин того, що він цим нині займається:

"Асоціативний ланцюжок "романс-шансон-блатняк" – це одна з загальнокультурницьких проблем нашого пострадянського суспільства. Адже родовід українського романсу – з середніх віків, коли формувалася міська культура, а відтак і аристократична традиція написання авторських пісень на народній основі. Загальновідомо, що найпопулярніший романс у світі – це "Очи черные": пісня, якій у 20 столітті належить рекорд за частотою звучання. Саме цій пісні завдячує своїм існуванням міф про романс, як явище передусім російської культури, хоча написав її Гребінка, автор величезної кількості українських романсів. Тож час повертати українцям свою історію. Ще декілька слів про шансон. Французи називають це "піснями про життя", і їх поява значною мірою пов’язана зі слов’янською еміграцією після революції. Саме емігранти заснували в Парижі дуже модні кабаре, де виконувалися романси. За моєю особистою теорією, французи перейняли цю традицію, їхній шансон 20-30 років минулого століття має значною мірою слов’янське походження".

Зрештою, останній альбом Олега Скрипки – "Відрада" – витриманий саме у романсовому стилі, тож цей вечір – логічне продовження його сольної діяльності. Це такий собі академічний напрямок, який потребує відповідних приміщень і публіки. І в Національній філармонії це сприймалось органічно. "Головне завдання, - вважає Скрипка, - наразі дуже просте: скасувати тезу про те, що наша традиційна народна пісня – явище суто сільське. Наче в Україні й не було урбаністичної, міської культури. Це неправда – вона була і є. Проблема лише в тому, що той-таки український міський романс залишається на периферії інформаційних потоків. Якісь пісні ми й досі співаємо, але навіть не знаємо, що це наша класика".

Отже, цього вечора йшлося про український романс як невід’ємну частину традиційної української культури. Власне, сьогодні саме поняття "романс" потребує певної естетичної реабілітації – занадто часто ним послуговувалися у негативних контекстах. А про історичну цінність романсового мистецтва й зовсім не часто говорилося, бо й досі в масовій свідомості домінує шумовиння FM-станцій, де словосполучення міський романс зазвичай ототожнюється з "блатняком".

Серед вдячної публіки на цьому концерті було помічено чимало відомих інтелектуалів і митців, як-от Костянтин Родик, Ірен Роздобудько, Михайло Бриних і Вікторія Стах, Фома з "Мандрів" та Едуард Драч, Володимир Панченко та Лариса Масенко. І звичайно, відрадно було бачити Миколу Томенка. Вечір відбувся за підтримки Міністерства культури і мистецтв України та адвокатського об’єднання "Василь Кісіль і партнери".

Завершилось дійство світськими танцями в супроводі військового оркестру. При цьому Олег Скрипка "запалював" дамські серця не менш бурхливо, аніж коли співав романтичні романси.

Анатолій Лучка, IMI

Bookmark and Share

http://stas-stroy.ru/ ворота бис офисные перегородки алюминиевые.