Різдво – всюди! Гостей столиці «Українське Різдво» зустрічатиме на вокзалі та в метро


Українське Різдво вирішили подарувати киянам цього року Кирило Стеценко, знаний в Україні музикант і громадський діяч, та Тіна Пересунько, у реальному житті – маркетолог, хоча насправді – модератор, медіатор та просто українка, яка бажає підтримувати традиції своєї держави. Щодо Кирила, то означення його тільки як музиканта – дуже скромне, оскільки він ще й автор численних культурних проектів та монографії «Стратегії культури України. Філософія і менеджмент самоздійснення нації», завідувач кафедрою менеджменту шоу-бізнесу національного університету культури, член Національної ради з питань культури та духовності при Президенті, режисер, сценарист та продюсер.

Свято Різдва почалося в Україні завдяки їхній ініціативі на початку грудня цього року. 7 грудня охочий люд зібрався на вечорниці на Катерини у музеї Івана Гончара. Перед тим організатори провели незвичайну прес-конференцію, на якій журналістам – жінкам подарували вишневі гілочки. За прикметою, якщо гілочка розцвіте до січневих свят, життя жінки теж розцвіте. Потім – вечорниці на Андрія, приправлені музикою та хорошим українським гумором. Слідом – вечорниці на Варвари – святої мучениці, що під страхом тортур не зреклась своєї віри. Атрибутами цього вечора стала вишивка та музика, а ще – наливка, вареники з маком, чорнослив та узвар. Цього вечора свої роботи презентувала Анжеліка Рудницька, відома в Україні шоу-вумен та співачка. Перед відвідувачами вечорниць постала вишивка Анжеліки, багата орнаментом та колором. За словами авторки робіт, чорна смуга її хвороби пофарбувалась дивовижними кольорами завдяки вмінню вишивати. Незмінна гостя вечорниць – співачка Ніна Матвієнко, яка з неприхованим захватом спостерігає за дійством. Традиційним «дрес-кодом» Українського Різдва стала вишиванка або її елементи. Хоча деякі відвідувачі «грішать» повсякденним одягом.

За словами Кирила Стеценка, натхненником свята стала сама Україна, у суспільстві давно відчувався потреба в подібних заходах. Крім того, до цього підштовхнули Любов Лавриненко, громадська діячка та член клубу «Співоча родина» та Валентина Кузик, музикознавець. Саме у них народилась ідея влаштувати вечір пам’яті діда – теж Кирила Стеценка. Але музикант не дуже активно прореагував на цю ідею. І тоді отець Борис, настоятель собору Святого Володимира, по-хорошому «насильницькими» методами змусив його написати сценарій. Так «народилось» Українське Різдво, яке має на меті відродити звучання давніх українських традицій. До речі, не так довго довелося шукати підтримку в реалізації ідеї. Невдовзі пролунав дзвінок з Міністерства культури й туризму з пропозицією підтримати фестиваль…

«Та й узагалі – цей фестиваль підтримує Господь», - вважає пан Кирило. Було безліч прикладів, які про це свідчать. Скажімо, чи не єдиний виконавець пісні «Якби я був полтавський соцький» - жанр жартівливої пісні, яку традиційно виконують на вечорницях Остап Стахів, який живе в Америці, сам подзвонив до Кирила і попросився заночувати – саме тоді він був в Україні. А іншого важливого виконавця Стеценко зустрів просто у тролейбусі і запросив до участі у фестивалі.

За словами Кирила Стеценка, зібрати учасників фестивалю – музик, співаків, митців – було не так важко – вони самі «злетілися як мухи на мед», оскільки у такому фестивалі дійсно є потреба.

29 грудня в рамках фестивалю відбудеться концерт духовної музики імені Кирила Стеценка у великій залі консерваторії. Організатори переймаються нестачею часу для промоції, тому запрошують на цей концерт усіх читачів «Громадського простору».

Про концепцію фестивалю розповідає Тіна Пересунько, інформаційний директор. Українське Різдво має два компоненти – подієвий та інформаційний. Тобто, крім проведення своїх заходів, організатори планують надавати інформаційну підтримку усім подібним акціям. А різдвяний вечір почнеться 6 січня передачею «Святий вечір» на Першому Національному, на якому науковці, етнографи та інші експерти розповідатимуть про глибинні коріння українських традицій за можливою участю Президента та Філарета. Далі в планах Українського Різдва – проведення 7 січня конкурсу дзвонарів, який почнеться у Володимирському соборі і продовжиться у Михайлівському . Прийнято вважати, що різдвяні дзвони благотворно впливають не лише на душу людини, а й на тіло. Вони позитивно впливають на біополе людини, тому, слухаючи їх, можна лікувати хворі органи. Крім того, в цей день планується фестиваль вертепів. Уже є кілька оголошень від представників Київської області. Загалом, їх має бути 10-15 колективів. Це яскраве дійство відбуватиметься на Михайлівській площі.

Далі різдвяна громада попрямує до Майдану Незалежності. В організаторів є амбіційні плани, які вони сподіваються втілити уже цього року. За словами Тіни, вони хочуть навчити український люд співати колядки. На плазмовому екрані, де зазвичай демонструється спорт і реклама, учасники Українського Різдва зможуть читати слова колядок і таким чином співати в унісон. У мріях – залучити спонсорів, які могли б закупити курточки, з однієї сторони яких була б реклама, а з іншої – текст колядок.

Насправді, у натхненників «Українського Різдва» ще багато ідей та планів. Серед них є такі шалені і неординарні, як проведення Різдва на Південному вокзалі. За своєю архітектурою він чимось нагадує церкву, тому організатори вирішили обрати саме його. «Переманити тих, хто курсує на головному вокзалі, буде нескладно, - вважає Тіна. Достатньо буде оголошень у вигляді плакатів, а також повідомлень на телебаченні». Ідея такого свята на вокзалі полягає в тому, що людина, приїжджаючи до Києва, одразу потрапляє в атмосферу Українського Різдва і вже морально готується до продовження свята біля соборів та на Майдані. У планах Кирила та Тіни – Різдво на станціях метро, у проміжках між екскалаторами. «Різдво – всюди», - посміхається Тіна.

Щось подібне роблять у Москві. Там комплекс заходів називається «Русская зима». Будь-яка людина, потрапляючи туди в цей час, відчуває себе в атмосфері російського Різдва, яке супроводжується «блинами», «матрешками» та іншими архетипами.

На свято Меланки «Українське Різдво» продовжиться на старих вулицях Києва. Пішою ходою прямуватимуть перевдягнені та справжні кози зі словами «Пустіть козу». Після – однойменна молодіжна дискотека. Цей та інші заходи ще на стадії своєї підготовки, а робота хоч і натхнена, але напружена і копітка, тому графік буде змінюватися і доповнюватися.

Заключний етап фестивалю – концерт в Національній Опері, який відбудеться 19 січня - на Водохреще, та Літургія Вдячності - на 20 січня.

Кирило Стеценко та Тіна Персунько в один голос висловлюють впевненість, що «Українське Різдво» дійсно зможе стати українським брендом та єднатиме довкола своєї ідеї весь український народ. Уже сьогодні туристичні оператори планують включати ці заходи до переліку туристичних. Також у зримих планах – зібрати довкола цієї ідеї знаних науковців, етнографів та усіх небайдужих експертів. Але вже можна з впевненістю говорити, що «Українське Різдво» - наскрізь світла та дійсно урочиста подія українських реалій!


Довідка:

Захід проходить під патронатом Секретаріату Президента України, Міністерства культури і туризму, Національної Ради з питань культури та духовності при Президенті України.

Співзасновники: ВУТ «Просвіта», музей Івана Гончара, Українська Православна Церква (Київського патріархату)

Організатори запрошують до співпраці:

Аматорів, артистів, медіа – менеджерів, спеціалістів фандрайзингу, маркетингу, соціального моніторингу, брендингу, меценатів, волонтерів.

Контакти: Тіна Пересунько, 8 (063) 843 29 85; 8(068) 35 84 120


Джерело : Громадський простір

Автор : Любов Єремічева









































Bookmark and Share