Оксфордські студенти потерпають від якості житла


Оксфорд зіткнувся з кризою у забезпеченні студентів житлом. Суттєвий попит на поселення і недостатнє забезпечення приміщеннями призводять до того, що студентам за великі гроші здається напівнепридатна власність.

Рада Оксфордського студентського містечка минулоріч отримала більш ніж 1000 скарг від студентів, що мешкають у приватних орендованих будинках, і офіційні особи студентської ради вважають, що „це лише верхівка айсберга”, тому що залякані студенти мовчать, боячись втратити свої домівки. Таке відбувається всюди, де є оксфордське майно. Студенти готові жити у таких будівлях лише тому, що це прилеглі приміщення на Коулей Роудчи в Джерічо.

За останні 20 років кількість студентів Оксфордського університету зросла більш як на 5000 людей, а площа Оксфордського Бруксу¹ – на 18,000 (метрів).

Проте таке зростання не було підтримане забезпеченням помешканнями.

Під час дослідження, проведеного у 2004 році, виявилося, що оксфордська приватна власність знаходиться на значно нижчому рівні, аніж в середньому по країні та на південному сході. Найбільш шокуючим стало те, що 6,1% студентів, які проживають у орендованих на території містечка будинках, оцінили своє житло як „непридатне для проживання”, порівняно із відповідним середнім результатом по регіону – 2,1% .

На додачу, 29% будинків не мають компетентного керівництва, за якого орендодавці залишають скарги без відповідей, і не повертають сплачених коштів або здійснюють незаконні виселення. У 24% будинків не працює система опалення. Хвилює те, що рівень пожежобезпеки 61% будинків – нижчий від нормального, що створює їм чудові передумови для зустрічі з пожежною бригадою.

Середня орендна платня в Оксфорді становить 80 фунтів² стерлінгів на місяць – другий за величиною показник в місцевості поблизу Лондона, порівнюючи з середньо-національним показником у 58 фунтів стерлінгів.

Вартість майна в містечку майже в 12 разів вища за середній річний заробіток і на 40 000 фунтів вища за відповідну середню ціну на південному сході країни.

„Всьому провина – недостатнє фінансування” каже Стюарт Ліллі з Національної асоціації агентів з нерухомості. Нестача будинків, які можна було б орендувати, щорічно призводить до ажіотажу серед студентів, які вимагають будинки в Майклмасі та прилеглих районах Хіларі Останнього року студенти стояли в черзі до агентств із нерухомості з самого ранку для того, щоб не залишитися без даху над головою. Студенти, покидаючи агентства, звинуватили їх у штучному створенні цього ажіотажу задля того, щоб змусити їх підписувати контракти, незважаючи не звертаючи увагу на якість помешкань.

Щороку полювання на помешкання починається все раніше. Дебі Свейлс із північного Оксфорду каже: „Ми дійсно відкриваємо список на поселення 28 листопада. Це не зарано – ми ще маємо будинки, з яких виселилися у червні. Усі наші помешкання, чесно кажучи, в доброму стані, і цього досить для того, щоб переукладати угоди.”

Минулого року Уодем (коледж Оксфордського університету) вчетверте орендував один з будинків північного Оксфорду, з 80-тирічним пожильцем, якого не можна було переселити. Студент Кайран Стейсей каже, що вони з товаришами не змогли б жити в кращому помешканні – плата за таке житло була б зависокою.

Кріс Стиляноу, новоприбулий студент з Уодему, каже, що він не мав часу відвідати чи отримати пораду від офісу університетської організації з забезпечення житловими ресурсами, коли орендував своє помешкання того року. Проте, він просив персонал того орендного агентства, в якому працював рік тому, переглянути його договір. У ньому були пункти стосовно виселення, які, за словами дорадників, були пустими погрозами, вигаданими для того, аби налякати студентство, не маючи під собою жодної законної підстави.

„Очевидно, що вимог, які ставлять студенти, забагато, тоді як велика кількість орендодавців намагаються вийти з гри переможцями”, сказав один з орендодавців, бажаючи залишитися невідомим.

„Може здатися, що кожен, хто має будинок, здає його в оренду без будь-якого втручання, необхідного для того, щоб зробити його придатним для життя. Ми поволі покращуємо свої помешкання. Проте варто лише винаймачу підписати контракт, як орендодавцю стає все одно.”

„Я думаю, що список складається занадто рано, так, що це викликає штучний попит. Січень або лютий – ось ідеальний час для того, аби починати шукати житло. Можливо, ви не забажаєте жити з тими друзями, яких набули з листопада по лютий.”

Ден Вільямс, один з орендодавців, каже, що великі проблеми виникають через посередників, які не є вповноваженими особами відповідної асоціації і для яких не писані жодні правила і процедури прийняття рішень.

Минулого року один такий посередник, якого оксфордські студенти не назвали зі зрозумілих причин, прийняв внески від п’яти груп першокурсників. Пізніше було встановлено, що він не мав для цього жодних формальних підстав і підписані чеки пішли на його приватний рахунок. „Таку велику кількість посередників неможливо проконтролювати” каже Вільямс, „тому студенти лишаються сам-на-сам зі своїми проблемами.”

Представник ради оксфордського містечка ПатрікМюррей, який відповідає за документи про поселення, каже: „ Є люди, які не знають своїх прав і які через це зупиняються в будинках, не придатних до життя. Чим більше інформації матимуть люди, тим меншою буде вірогідність того, що вони зупиняться в поганому місці.”

Мюррей хоче запропонувати до прийняття особливу схему ліцензування, так, щоб усі орендодавці напряму долучалися до Ради.

Це значно збільшить кількість інформації, яку Рада, а отже, студенти, будуть отримувати стосовно призначених для здачі в оренду будинків.

„Нам є над чим замислитися, адже чверть житлових будинків Оксфорду є здаваною в оренду приватною власністю. З новою схемою ліцензування ми зможемо діяти ще до того, як почнуть надходити скарги.”

Проте, схема буде коштувати близько 70 000 фунтів, і багато хто з орендодавців вже висловив свою незгоду з її прийняттям. Для того, щоб її запровадити, буде потрібна злагоджена підтримка з боку студентів та інших орендарів.

Така підтримка навряд чи буде надходити з боку університету. СьюДжекобс, відповідальна в Оксфорді за поселення студентів, сказала: „Хоча Університет і вітає законодавчі ініціативи, які підвищують рівень стандартів всередині приватного орендного ринку, та, запроваджуючи занадто багато контрольних процедур, які будуть коштувати орендодавцям грошей, тим самим, приведуть до підвищення орендної плати. Ми непокоїмося тим, що занадто велика кількість регуляторних механізмів ще зменшить кількість доступних студентам помешкань.”
ПОРАДАЯк кинути виклик орендодавцям і виграти

Щороку студенти потерпають від того, що платять завищені суми за холод і бідність у своїх помешканнях.

Ти можеш уникнути пастки і знайти гарне приміщення за розумну ціну, маючи на увазі декілька пересторог.

Під час пошуку помешкання проси людей, які зараз у них проживають, щоб порекомендували орендні агенції та агенції з нерухомості. Кілька з них, особливо найперші, мають багато незадоволених клієнтів.

Також варто використати інформаційну базу університетського відділу з поселення, яка містить дані про більш як 100 маєтностей і може стати тобі у нагоді, якщо справи підуть кепсько.

Попроси показати тобі страховий сертифікат на газ і електрооснащення.

Коли будеш заселятися, попроси у орендодавця надати інвентаризаційний список, погоджений вами обома. Фотографуй усі предмети, особливо якщо вони вже були розбитими або зношеними у той час, коли ти прибув. Відмічай покази лічильника й веди їх запис.

Якщо умови погані, то контактуй із відділом забезпечення здорового навколишнього середовища Ради оксфордського містечка. Вони можуть оцінити ситуацію і відкрити судове провадження, якщо вважатимуть його доцільним.

Коли виїжджатимеш з помешкання, прибери його, довівши до прийнятного для проживання стану. Зроби ще один комплект фотографій. Розклади по місцях усі ті речі, які не були враховані під час інвентаризації і зроби мінімальний посильний для тебе їх ремонт. Упевнись в тому, що лишив сміття у відповідному місці. Сплати за своїм останнім рахунком і зніми останні покази лічильника. Упевнись, що проінформував компанії, послуги від яких ти отримував, що ти більше не будеш винаймати дану площу. Закрий свій орендний рахунок.

Якщо твої гроші з рахунку відізвані – зателефонуй, напиши на звичайну і електронну адреси невідкладно, якщо ти знаєш, що так бути не повинно.

Зв‘яжися з людиною, відповідальною за оренду житла у складі Ради.

Не складай рук – агенти покладаються на те, що студенти занадто налякані, зайняті і ліниві для того, щоб обороняти свої інтереси.
АНАЛІЗРеальні причини кризи

Ключем до проблеми є старі правила попиту і пропозиції. Криза з оксфордськими поселеннями викликана надпопитом і недопропозицією.

Це призводить до двох проблем. По-перше, агентства, які не входять до жодної з двох найголовніших орендодавчих організацій (Асоціації орендодавців або Національної асоціації агентів з нерухомості) або орендодавців, які не мають ліцензії, можуть приділяти дуже мало уваги помешканням і проживанню в них студентів. Недопропозиція означає, що студентам більше немає, куди піти.

По-друге, список на поселення рік у рік оприлюднюють усе раніше й раніше, обґрунтовуючи це прагненням підвищити його гнучкість. Однак реально це звужує ліміт часу для тих, хто бажає жити у винайнятих помешканнях. Студенти змушені домагатися поселення протягом 7 тижнів навчального року. А службовець, який забезпечує заповнення списку запитів на помешкання в північному районі оксфордського містечка, де вони оцінюються як найкращі, починає приймати заявки з 28 листопада.

Проблема спричинена збільшенням кількості студентів Оксфордського і Оксфордського Брукського університетів, і збільшенням кількості студентів, які живуть в оксфордському містечку. Це не пригнічує нікого, але додає напруги і без того складній ситуації.

Рада оксфордського містечка розглядала проект розширення його житлової площі за рахунок великої кількості вільних земель у самому містечку, але в якості пропозиції прийнятим він так і не був.
ПРИКЛАДИ

Кошмари оксфордських помешкань

Агенція з нерухомості Лізмана
Булінгтон Роуд
70 фунтів знято з рахунку за те, що винаймач замінив пластикову поличку на більш дорогу, проте, скляну.
60 фунтів також стягнено за те, що орендар повісив дзеркало і переставив меблі.

Хьорст Стріт
Агенція пообіцяла винаймачам, що підвал буде переобладнано у додаткову спальню, кімнату і туалет до того часу, як вони заїдуть. Проте, вона цього не зробила і одній людині довелося шукати інше місце поселення.
Проникнення бджіл, протікання води крізь освітлювальне оснащення кухні. Агенція не вжила будь-яких заходів.

Йорк
Пожежної сигналізації не було місяць. У списку інвентаризації не вистачало декількох предметів, у тому числі, морозильної камери і передбачуваного третього душу. Другий душ був розбитим.

Булінгтон Роуд
Неприємні умови, електричні гнізда розміщені під рукомийкою, проводи звисають зі стіни.
Помилка персоналу орендодавчої агенції спонукала студентів піти, не отримавши необхідних роз‘яснень.

Дівініті Роуд
Необроблені нечистоти, протікаючи крізь стік і капаючи на крильце, досягли килиму.
Гроші, відкликані з внеску, були витрачені на очищення будинку від бруду і на ремонт меблів, зламаних під час їх пересування.

Коулі Роуд
По всьому будинку не працювало світло, а радіатори зчиняли стільки галасу, що ними неможливо було користуватися; пральна машина не працювала, агентство порадило студентам полагодити її ножем.
У своєму звіті агентство засудило студентів за невміння дотримуватись порядку, за плісняву на стінах та взяла з них плату.

Астон Стріт
Інспектор з безпеки та медичний інспектор назвали підвал непридатним для людського проживання ще до того, як студенти заселилися в цей будинок. Не дивлячись на запевнення у протилежному, будівля продовжувала функціонувати. Таким чином, у відповідний час ванну кімнату мали між собою ділити дев‘ятеро людей. Увесь підвал вогкий. Неможливо використовувати одночасно крани на кухні й у душовій.

Реджент Стріт
Дуже брудна чорна підлога після миття стала білою; кілька місяців у спальні лежало гниле м'ясо; крізь розбиті вікна першого поверху можна було потрапити всередину; духовка не працювала; стеля протікала; душова загорілась; скрізь було сиро і вогко.
В агенцію телефонували протягом місяця, але вона почала діяти лише після того, як на рахунок припинили переказувати кошти.

Роуд Сент Мері
Попередні винаймачі, що ніяк не можуть переїхати, досі живуть у помешканні.
Морозильна камера і підлога – забруднені.



1. Оксфордський Брукський університет – це державний університет Оксфорду (де „Оксфорд” – це містечко і район Оксфордширу, місцевості на південному сході Англії).

2. Згідно курсу, встановленого Нацбанком України станом на 29.12.07, один англійський фунт стерлінгів коштує близько 10 грн.

Переклад: Анна Мартюшева, Анастасія Бабенко.

Мовою оригіналу статтю можна прочитати тут (http://www.gazeta.univ.kiev.ua/?act=view&id=1861) або на сайті The Oxford Student.

Фото: The Oxford Student, http://www.kostar.ru/































































































































Bookmark and Share