ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" (щодо питань студентського самоврядування)


Проект

ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" (щодо питань студентського самоврядування)

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести до Закону України “Про вищу освіту” (№ 2984-III від 17.01. 2002 року, Відомості Верховної Ради України, 2002, №20, ст..134) такі зміни:

1. У статті 32:

1) у частині другій:
абзац одинадцятий доповнити словами: «виключно за згодою органу студентського самоврядування»;

2.У статті 34:

1) у частині першій:
абзац тринадцятий викласти в такій редакції:
“ Вчену раду вищого навчального закладу очолює її голова  керівник вищого навчального закладу. До складу Вченої ради вищого навчального закладу за посадами входять заступники керівника вищого навчального закладу, декани, директори інститутів, учений секретар, директор бібліотеки, головний бухгалтер, а також виборні представники, які представляють науково-педагогічних працівників і обираються з числа завідуючих кафедрами, професорів, докторів наук; виборні представники, які представляють інших працівників вищого навчального закладу, виборні представники студентів, курсантів і аспірантів відповідно до квот, визначених у статуті вищого навчального закладу. При цьому не менш як 75 відсотків загальної чисельності її складу мають становити науково-педагогічні працівники і не менш як 15 відсотків  виборні представники студентів, курсантів і аспірантів”;
абзац чотирнадцятий доповнити словами: “а виборні представники студентів, курсантів і аспірантів – органом студентського самоврядування”;

2) у частині другій:
абзаци другий і третій викласти в такій редакції:
“Вчену раду факультету очолює її голова  декан факультету. До складу Вченої ради факультету входять за посадами заступники декана, завідуючі кафедрами, а також виборні представники, які представляють науково-педагогічних працівників і обираються з числа завідуючих кафедрами, професорів, докторів наук, виборні представники, які представляють інших працівників факультету, виборні представники студентів, курсантів і аспірантів відповідно до квот, визначених у статуті вищого навчального закладу. При цьому не менш як 75 відсотків загальної чисельності складу Вченої ради мають становити науково-педагогічні працівники факультету і не менш як 15 відсотків  виборні представники студентів, курсантів і аспірантів.
Виборні представники обираються органом громадського самоврядування інституту, факультету за поданням структурних підрозділів, в яких вони працюють, а виборні представники студентів, курсантів і аспірантів – органом студентського самоврядування факультету”.

3. У статті 37:

1) слова “трудового колективу” послідовно замінити словами „академічної громади”;

2) у частині першій:
абзац третій викласти в такій редакції:
"У вищому колегіальному органі громадського самоврядування повинні бути представлені всі групи працівників вищого навчального закладу, а також представники студентів, курсантів і аспірантів. Не менше ніж 75 відсотків загальної чисельності делегатів (членів) виборного органу повинні становити педагогічні або науково-педагогічні працівники вищого навчального закладу, які працюють у цьому вищому навчальному закладі на постійній основі і не менш як 15 відсотків  представники студентів, курсантів і аспірантів, які обираються органом студентського самоврядування";
абзац шістнадцятий викласти в такій редакції:
„В органі громадського самоврядування факультету повинні бути представлені всі групи працівників факультету, а також представники студентів, курсантів і аспірантів. Не менш як 75 відсотків загальної чисельності делегатів (членів) виборного органу повинні становити педагогічні або науково-педагогічні працівники факультету і не менш як 15 відсотків - представники студентів, курсантів і аспірантів, які обираються органом студентського самоврядування”.
3) у частині другій:

після абзацу першого додати новий абзац такого змісту:

“У вищому колегіальному органі громадського самоврядування першого або другого рівня акредитації повинні бути представлені всі групи працівників вищого навчального закладу, а також представники студентів, курсантів і аспірантів. Не менш як 75 відсотків загальної чисельності делегатів (членів) виборного органу повинні становити педагогічні або науково-педагогічні працівники вищого навчального закладу, які працюють у цьому вищому навчальному закладі на постійній основі і не менш як 15 відсотків  представники студентів, курсантів, які обираються органом студентського самоврядування”.

4. Текст статті 38 викласти в такій редакції:
“1. У вищих навчальних закладах України та їхніх структурних підрозділах діє студентське самоврядування, яке є невід’ємною частиною громадського самоврядування відповідних навчальних закладів.
У студентському самоврядуванні беруть участь студенти, курсанти і аспіранти. Усі студенти, курсанти і аспіранти мають рівне право на участь у студентському самоврядуванні.
Студентське самоврядування забезпечує захист прав та інтересів студентів, курсантів і аспірантів, та їхню участь в управлінні вищим навчальним закладом.
Студентське самоврядування здійснюється студентами, курсантами і аспірантами безпосередньо та через органи студентського самоврядування, які обираються шляхом таємного голосування.
Орган студентського самоврядування, який діє на рівні усього вищого навчального закладу або його відокремленого підрозділу, може мати статус юридичної особи.
2. У своїй діяльності органи студентського самоврядування керуються законодавством, рішеннями спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі освіти і науки та відповідного центрального органу виконавчої влади, в підпорядкуванні якого знаходиться вищий навчальний заклад, статутом вищого навчального закладу.
3. Органи студентського самоврядування:
приймають свої внутрішні акти, що регламентують їхню організацію та діяльність;
проводять організаційні, наукові, культурно-масові, спортивні, оздоровчі та інші заходи;
сприяють працевлаштуванню студентів, курсантів і аспірантів;
розпоряджаються коштами та іншим майном, які знаходяться на їхньому балансі та банківських рахунках;
виконують інші функції.
Виключно за згодою органу студентського самоврядування у вищому навчальному закладі приймається рішення про:
відрахування студента, курсанта, аспіранта з вищого навчального закладу;
переведення студента, курсанта, аспіранта, який навчається за державним замовленням, на навчання за контрактом за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб;
переведення студента, курсанта, аспіранта, який навчається за контрактом за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб на навчання за державним замовленням;
призначення заступника декана (проректора), який відповідає за роботу зі студентами;
поселення студента, курсанта, аспіранта в гуртожиток та виселення з гуртожитку;
затвердження нормативних документів з питань студентських містечок та гуртожитків для проживання студентів, курсантів і аспірантів.
4. Студентське самоврядування здійснюється на рівні студентської групи, факультету, гуртожитку, вищого навчального закладу. Залежно від контингенту студентів, типу та специфіки вищого навчального закладу студентське самоврядування може здійснюватися на рівні курсу, спеціальності, студентського містечка, структурних підрозділів вищого навчального закладу.
5. Вищим органом студентського самоврядування є загальні збори (конференція) студентів вищого навчального закладу, які:
ухвалюють Положення про студентське самоврядування;
обирають виконавчі органи студентського самоврядування та заслуховують їх звіти;
визначають структуру, повноваження та порядок обрання виконавчих органів студентського самоврядування.
6. Адміністрація вищого навчального закладу не має права втручатися в діяльність студентського самоврядування.
Рішення органів студентського самоврядування є обов’язковими для виконання в межах їхніх повноважень.
Керівник вищого навчального закладу має всебічно сприяти створенню належних умов для діяльності органів студентського самоврядування (надання приміщення, меблів, оргтехніки, забезпечення телефонним зв’язком, постійним доступом до мережі Інтернет, відведення місць для встановлення інформаційних стендів тощо).
Фінансовою основою студентського самоврядування є кошти в розмірі, визначеному Вченою радою вищого навчального закладу, але не менше 1(одного) відсотка бюджету відповідного вищого навчального закладу.
Джерелом формування коштів та майна органів студентського самоврядування є, також, добровільні пожертви і внески фізичних і юридичних осіб, що надаються на безоплатній і безповоротній основі.
Кошти органів студентського самоврядування спрямовуються на виконання їхніх завдань та повноважень в інтересах студентів, курсантів і аспірантів відповідного вищого навчального закладу. Не менше ніж 30% коштів мають витрачатися на підтримку наукової діяльності студентів, курсантів і аспірантів.
7. Органи студентського самоврядування можуть мати різноманітні форми (сенат, парламент, старостат, студентська навчальна (наукова) частина, студентські деканати, ради тощо).
5. У статті 54:

додати пункт 2 наступного змісту:

“Студенти, курсанти і аспіранти мають право на участь у діяльності вищого органу громадського самоврядування вищого навчального закладу та факультету, Вченої ради вищого навчального закладу та факультету, органів студентського самоврядування та інших органів, які вирішують питання, що стосуються студентів, курсантів і аспірантів.”

ІІ. Цей закон набуває чинності з моменту опублікування.

Голова Верховної Ради України



СУПРОВІДНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України „Про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту"(щодо питань студентського самоврядування)”.

Розроблений проект Закону України „Про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту"(щодо питань студентського самоврядування)” визначає основні засади здійснення та державного захисту права участі студентів, аспіранті в студентському самоврядуванні.

1.Обгрунтування необхідності прийняття Закону
Самоврядування студентів і аспірантів (осіб, які здобувають вищу та післядипломну освіту) в системі вищої освіти має своїм основним призначенням:
1) слугувати безпосереднім механізмом захисту їхніх прав та реалізації законних інтересів як споживачів послуг у сфері освітньої діяльності, створюючи, таким чином, необхідні умови для втілення закріпленого статтею 53 Конституції України права громадян на освіту;
2) розвивати здатність молодих громадян до участі в демократичних механізмах вирішення суспільних справ, забезпечувати їхнє соціальне становлення і розвиток як членів громадянського суспільства.
Таким чином, ефективне функціонування самоврядування студентів і аспірантів у вищих навчальних закладах та їхніх структурних підрозділах є вважливим як для соціального становлення і розвитку окремих молодих громадян як особистостей, так і для зміцнення системи демократії в Україні в цілому.
Разом з цим, нині діюча стаття 38 Закону України “Про вищу освіту”, що безпосередньо регулює питання студентського самоврядування, не передбачає реального механізму здійснення органами студентського самоврядування покладених на них завдань. Вона не закріплює за цими органами ніяких конкретних юридичних прав, а також будь-яких джерел фінансування їхньої діяльності.
Також, чинний Закон України “Про вищу освіту” не передбачає жодної участі органів студентського самоврядування в загальній системі громадського самоврядування вищих навчальних закладів.
В зв’язку із цим дане питання потребує додаткового законодавчого врегулювання шляхом внесення змін і доповнень до Закону України “Про вищу освіту”.

2.Цілі і завдання прийняття Закону
Пропонований проекту Закону України „Про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту"(щодо питань студентського самоврядування)” має на меті законодавче закріплення дієвого правового, організаційного та фінансового механізму участі студентів і аспірантів у житті вищих навчальних закладів та їхніх структурних підрозділів.
У правове поле України вводиться широко вживане у світовій практиці поняття “академічної громади” – цілісної спільноти, котра включає як науково-педагогічних та інших найманих працівників відповідного вищого навчального закладу, його підрозділу, так і студентів та аспірантів, які здобувають у ньому вищу та післядипломну освіту.
Встановлюється необхідний мінімум законодавчих вимог до внутрішньої структури та порядку діяльності органів самоврядування студентів і аспірантів, форм та обсягу їхньої участі у справах академічної громади.

3.Загальна характеристика і основні положення проекту Закону
Законопроект вносить суттєві зміни до Закону України „Про вищу освіту” щодо функціонування студентського самоврядування у вищих навчальних закладах України.
Органам студентського самоврядування надаються конкретні функції з організації студентського життя та участі в навчальному процесі вузу.
Органи студентського самоврядування отримують квоту в 15% в складі Вченої ради вузу, що слугуватиме врахуванню інтересів студентства в процесі прийняття різноманітних рішень в навчальному закладі.

4. Стан нормативно-правової бази у сфері правового регулювання Закону
На даний момент питання функціонування студентського самоврядування розглядаються в статті 38 Закону України „Про вищу освіту в Україні”, де студентському самоврядуванню надається у вищому навчальному вузі лише право дорадчого голосу.
Для реалізації положень поданого законопроекту після його прийняття зміни до інших законів не потрібні.

5.Фінансово-економічне обґрунтування
Прийняття та реалізація цього Закону не потребують виділення додаткових коштів із Державного бюджету України.
Фінансування виконання його положень має здійснюватися за рахунок внутрішнього перерозподілу та більш ефективного використання наявних фондів коштів у межах існуючої доходної бази вищих навчальних закладів усіх форм власності.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття Закону.
Реальна участь студентів і аспірантів в самоуправлінні академічної громади, роботі всього комплексу різноманітних колегіальних органів, котрі діють на рівні вищого навчального закладу та його структурних підрозділів, являтиме собою вагому гарантію забезпечення належної якості освітніх послуг, що надаються в тому числі за рахунок Державного бюджету України.
Це сприятиме підвищенню міжнародної конкурентоспроможності української системи вищої освіти, поліпшенню становища випускників вищої школи на ринку праці, більш швидкому соціальному становленню молодих громадян.
Активне залучення студентів і аспірантів до роботи у самоврядуванні за місцем навчання сприятиме зростанню соціально-політичної стабільності у країні.

Народні депутати України Томенко М.В.
Cуслов Є.І.

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ до проекту Закону України „Про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту"(щодо питань студентського самоврядування)”:



























































































































Bookmark and Share