Як групи китайських студентів зазнають контролю і маніпуляцій


Доктору Френку Сє відомо про те, яку роль відіграють працівники китайських консульств у китайських студентських організаціях. Будучи зараз професором бізнес-колледжу Дрексельського університету у Філадельфії, штат Пенсільванія (США), Сє свого часу займав пост віце-президента організації китайських студентів і школярів в університеті Пурдью у Західному Лафайєтті, штат Індіана, і першого виконавчого директора Союзу китайських студентів Середнього Заходу США, представляючи групи китайських студентів 40 університетів з 11 штатів Середнього Заходу США.

За словами Сє, у бурхливих 1988-1989 роках студенти позбавилися контролю з боку консульств, але потім, після бійні на площі Тянь-Ань-Мень, консульські чиновники знов повернули собі владу над студентськими організаціями.

В інтерв'ю «Великій Епосі», Сє висловив свою думку з приводу змін, що відбулися у студентських асоціаціях, і їх відносинах з консульствами, які прагнуть їх використовувати.

Тіньовий уряд

Сє сказав, що, коли він був випускником Пекінського університету, його вибрали під час демократичних виборів членом виконавчого комітету керівництва студентів-випускників, і він працював як секретар у відділенні зі справ студентів. Навіть у той час він виявив, що, незважаючи на те, що вибори були демократичними, головних лідерів призначили вищі чиновники. Так, обох голів правління студентів і студентів-випускників було обрано комітетом Комуністичної партії Китаю (КПК) і Комсомольським комітетом.

У 1986 році Сє став студентом Університету Пурдью в Індіані. При ВУЗі існувала Асоціація китайських студентів і вчених (CSSA), яка, вочевидь, знаходилася під контролем генерального консульства КНР у Чикаго. Чиновники з консульства часто приходили у коледж, і Сє та інші студенти відчували, що вони не були незалежними та вільними.

У 1988 році китайські студенти в Університеті Пурдью провели власні вільні вибори, і Сє було обрано президентом Асоціації китайських студентів і вчених. Тоді він став більше займатися справами організації.

Він каже: «Я знав, що CSSA контролювалася генеральним консульством у Чикаго. Ми усвідомлювали, що (комуністичний) партійний комітет, подібно до примарного уряду, діє за нашими спинами, і вони знаходилися у тісному контакті з консульством. Консульські чиновники з відділу освіти часто приходили до нашого ВУЗу, іноді вони зустрічалися з усіма китайськими студентами, іноді з деякими з нас, а іноді - тільки з членами партійного комітету. Я досі пам'ятаю, що, коли вони приходили, то часто зупинялися у готелі неподалік від університетського містечка Пурдью».

У той час деякі студентські лідери з Асоціації і ті студенти, які підтримували демократію у Китаї, запрошували багато продемократичних активістів, таких як дисидент доктор Ван Бінчжан, щоб вони виступали в університеті і висловлювали свої думки щодо майбутнього Китаю. Ці зустрічі дуже дратували консульство. Час від часу консульські чиновники зустрічалися із членами партійного комітету, щоб вжити заходів у відповідь.

Незалежна федерація

Професор Сє сказав: «Навіть до студентського демократичного руху у 1989 році, студенти Пурдью відкрито вимагали створення вільної студентської організації, незалежної від консульства. Під час щорічних виборів кандидати заявили, що студентські лідери не повинні постачати секретну інформацію консульствам, що необхідно звільнитися від агентів КПК і створити у Пурдью дійсно незалежну студентську організацію. У результаті перемогли незалежні кандидати, і студентська організація стала справді незалежною».

Під час масштабної демонстрації на підтримку демократичного руху 4 червня 1989 року сотні китайських студентських лідерів з понад 40 університетів і коледжів 11 штатів Середнього Заходу США, включаючи Індіану, Іллінойс, Мічиган, Огайо, Вісконсін, Кентуккі та Айову, зібралися у Пурдью і офіційно організували Об'єднаний союз китайських студентів і вчених Середнього Заходу США. Пурдью став першим головуючим університетом, а Френка Сє було обрано першим виконавчим директором.

Згодом ще більше число американських університетів і коледжів створило свої власні незалежні асоціації китайських студентів і вчених, і китайські консульства практично повністю втратили свій контроль.

Професор Сє додав: «Під час студентських рухів у Китаї і міжнародного продемократичного руху китайські студенти зрозуміли, що відбувається, і захотіли звільнитися від контролю КПК і її консульств. Усі ці студенти виступали проти КПК і бійні на площі Тянь-Ань-Мень.

«Раптом КПК практично втратила свій контроль над студентськими організаціями в американських університетах і коледжах. Студентські лідери, які були лояльними по відношенню до консульств, імовірно, були зворушені поведінкою студентів на Тянь-Ань-Мень, відчували провину за свої вчинки або ж чогось боялися. Таким чином, у цей період часу всі китайські студентські організації, що знаходилися під контролем КПК, були замінені на незалежні федерації», - розповів Сє.

Шпигуни займаються підривом незалежних груп

За словами професора Сє, після утворення незалежних китайських груп, китайські посольства не визнали своєї поразки. Вони тримали під контролем інших студентів і заохочували їх створювати інші студентські організації у спробі продовжити поширювати свій вплив. Наприклад, вони заснували у Пурдью нову організацію під назвою «Клуб Чжунхуа Пурдью». Офіційно його метою було збагачення життя студентів шляхом розваг і частувань.

«Але ми знали, що їх підтримує китайське консульство і члени КПК. На поверхні, вони говорили, що працюють на благо студентів і «не втручаються у політику», але ми знали про їх справжні цілі - протистояти продемократичному рухові і подіям 4 червня», - каже Сє.

Сє розповідає: «Клуб спонсорувався китайським консульством і організовував вечірки, а також демонстрував китайські фільми. У той час було складно дістати відеокасети з новими фільмами, випущеними у Китаї. Тому це приваблювало багатьох студентів. Консульство на свій розсуд контролювало студентські організації, виділяючи або відмовляючи у коштах і нових фільмах».

Сє говорить, що, за словами його друзів з демократичного руху, з самого початку ФБР займалося розслідуванням усієї студентської діяльності, яка підтримувалася китайськими посольствами та консульствами, включаючи Клуб Чжунхуа.

Тоді Сє помітив, що в Об'єднаному союзі китайських студентів і вчених Середнього Заходу США активізувалася шпигунська діяльність. Шпигуни займалися розпалюванням конфліктів усередині організації, підбурюючи студентських лідерів битися за славу і вигоду і створюючи протиріччя. Він каже: «Тактика, яку вони використовували, була дуже добре знайомою - вони застосовували ті ж самі прийоми, до яких зазвичай удається КПК».

«У червні 1989 року ми організували п'ятитисячний мітинг у передмісті Чикаго на підтримку студентського руху на площі Тянь-Ань-Мень у Пекіні. Колишній американський сенатор від штату Іллінойс Пол Саймон виступив із промовою, висловивши від імені американського народу підтримку продемократично настроєним студентам у Китаї.

«Я був організатором мітингу, й агент китайського комуністичного уряду відключив електрику у нашій звуковій системі. Під час мітингу десятки колишніх членів КПК заявили про своє рішення вийти з рядів партії на знак протесту проти бійні на Тянь-Ань-Мень. Вони написали свої імена на великому аркуші паперу. Ми відмітили, що деякі підозрілі особи фотографували тих, хто вийшов із партії, а також їх імена і підписи».

На той час, за словами Сє, його ім'я було внесено до «чорного списку» 50 захисників демократії і лідерів незалежних федерацій. Близько 1990 року, коли закінчився термін дії його паспорту, він пішов у китайське консульство у Чикаго для його подовження, але йому відмовили. Консульство не дало ніяких пояснень, сказавши лише, що такою є вказівка згори. «Якийсь час я був людиною без громадянства», - говорить Сє.

Нинішні студентські організації

«Більшість лідерів незалежних китайських студентських груп були випускниками 1990-1991 рр. Коли вони залишили університети, КПК повернулася. Китайські студенти, які пізніше приїхали з Китаю, не мали такого досвіду, який мали ми. Людям усередині Китаю промили мізки щодо бійні на Тянь-Ань-Мень. Кожного примусили заперечувати законність руху і публічно відректися від нього. Саме кровопролиття було поступово забуто», - розповідає Сє.

«Це призвело до занепаду незалежних студентських організацій, і КПК поступово підсилила свій контроль. Пізніше, навіть «політичні завдання», такі як переслідування Фалуньгун, розповсюдилися у студентські містечка у США», - розповідає Сє.

«Під час бійні на Тянь-Ань-Мень студенти, слідуючи глобальному клімату і спільній ідеї, були здатні ясніше бачити природу КПК. У них прокинулося відчуття справедливості і громадянської самосвідомості. Утворилися організації, подібні до незалежних федерацій. КПК було складно насаджувати свій вплив.

«Але з того часу прагнення до демократії поступово зменшилося. Водночас студенти втомилися від розбіжностей з посольствами і консульствами, боячись проблем із паспортами для поїздок до родичів у Китаї. Студентські організації були підкуплені зацікавленими групами і навіть почали безперервну боротьбу за особисті інтереси. Ситуація сильно змінилася».

Це говорить про те, що, на його думку, всі сьогоднішні лідери студентських організацій «призначені» китайськими консульствами. Раніше, ті, хто знаходився під прямим контролем консульств, не були головами студентських організацій, хоч і були активними їх учасниками. Але зараз вони активно борються за найважливіші місця, каже Сє.

«Коли я балотувався у студентську організацію, то був сам по собі. Але дуже скоро я усвідомив, що мій опонент має силу за своєю спиною - підтримку невидимого «партійного комітету». «Комітет» вирішував, хто переможе на виборах. Після того, як кандидата було обрано, різні люди з комітету починали лобіювати і просувати його, використовуючи різні канали».

«Тоді дуже часто «патріотизм» використовувався як рушійна сила для тих, хто був лояльний до КПК, задля висунення у студентських групах. У наші дні, оскільки репутація комунізму у Китаї стрімко погіршується, цими студентами в основному керують особисті інтереси», - пояснює Сє.

Сє вважає, що сьогодні китайські студенти у США набагато прагматичніші і користолюбніші, ніж 20 років тому. Він вказав на те, що головним чином студенти з Китаю просто хочуть закінчити своє навчання і повернутися до Китаю. Вони в основному і не знають про внутрішню діяльність студентських груп або клубів у їхніх ВУЗах.

На його думку, сучасні китайські студенти більше піклуються про самих себе, і їм мало відомо відчуття справедливості і відповідальності по відношенню до суспільства, а також співчуття слабкішим і групам тих, хто зазнає дискримінації.

«Вони не могли засвоїти кращі із західних традицій, але, натомість, засвоїли гірші прийоми, яких вживає Комуністична партія по відношенню до демократичного суспільства. Це дійсно викликає занепокоєння», - каже Сє.

Проте, він закінчив інтерв'ю на позитивній ноті. Професор Сє сподівається, що студенти з Китаю навчаться ідеалам свободи і демократії західного суспільства і застосовуватимуть їх, повернувшись до Китаю. Він також вірить у те, що китайські студенти знайдуть чітке розуміння злочинів КПК та її агентів, й усвідомлять, що справжня надія і майбутнє Китаю не пов'язані з партією.







































































Bookmark and Share