Олесь Довгий і Сергій Березенко розповідають журналістам казки про форум молоді


... Чому Київрада не виконує вимоги киян? Чому її прес-служба бреше? І чому при всьому цьому Олесь Довгий намагається переконати нас, що з київським самоврядуванням все в ажурі?
... Лицемірство – модний порок, до того ж всі модні пороки сходять за чесноти. (Жан-Батіст Мольєр)

Модний порок ''спікера'' Київради
Лицемірство – модний порок, до того ж всі модні пороки сходять за чесноти. (Жан-Батіст Мольєр)

Нещодавно секретар Київської міської ради Олесь Довгий одержав (http://unian.net/ukr/news/news-219846.html) екстраординарне поздоровлення з днем народження. "Я хотів би, щоб Олесь став з часом... мужньою людиною, щоб він набрався чоловічого дотримання слова, щоб він перестав лицемірити... Щоб лицемірство, яке присутнє в його характері, з роками, дай Боже, минуло. Я думаю, воно мине, і він стане нормальною людиною, як всі, без цього недоліку" – побажав йому депутат Юрій Дмитрук.



Цікаво, чи дослухався юний "спікер" до мудрих слів старшої досвідченої людини? Видно, що ні. Схоже, Олесь Станіславович навіть не знає, чим заслужив такі побажання. Що ж, це легко пояснити на двох простих прикладах.

1. Київрада не виконує законні вимоги мешканців провулку Костя Гордієнка

"Мы должны работать для киевлян, стремиться выстроить максимально комфортный город. Власть должна слышать своих избирателей и соответствующе выстраивать такую концепцию развития города, которая сопряжена с видением самих киевлян. Источником любой власти являются люди." - Олесь Довгий в чаті з читачами журналу "Кореспондент"



Центр Києва. Липки. Ціни на землю і нерухомість – захмарні. Тут на провулку Костя Гордієнка, 6 раніше стояв будиночок Інституту педагогіки АПН України, більшість приміщень якого здавалося в оренду. З ініціативи інвестора ПП "Верлен" керівництво інституту вирішує знести будинок свого інституту і побудувати на його місці 12-поверховий житловий будинок з підземним паркінгом.

Київрада рішенням N68/3532 від 6.10.2005 р. виділяє землю під забудову. Та містобудівна рада налаштована рішуче проти. Планована забудова має відбутися на зсувонебезпечному схилі. Будинки, асфальт і труби тут вже тріщать від іншої забудови по сусідству, на вулиці Мечнікова. Разом з житловими будинками на маленькій вулочці Гордієнка вниз можуть поповзти і сусідні будівлі Міністерства Внутрішніх Справ. "Інвестори", засліплені жадобою прибутку, до голосу розуму прислухатися не хочуть і через суд (!) примушують містобудівну раду дати необхідне погодження.

Втім, всіх необхідних дозволів на будівництво досі нема. І місцеві мешканці на громадських слуханнях висловилися рішуче проти забудови, хоч учасникам й пропонували по 50 гривень за "одобрямс". Але що ті жалюгідні гроші поряд з безпекою своєї домівки?!

Любов Полозюк, жертва рукоприкладства охоронців забудови за адресою пров. Костя Гордієнка, 6, показує тріщини в стіні свого будинку (http://narodna.pravda.com.ua/politics/4746c3e6f38f1/).
- Забудовник пре напролом: без необхідних дозволів вирито котлован, від якого тріснули сусідні будинки. Кажуть, що їм треба розвалити їх, аби отримати дозвіл на "реконструкцію" цілого кварталу, тобто – знести наші будинки і набудувати хмарочосів. Поки представники районної влади переконують нас, що все буде добре, котлован засиплять і на його місці нібито побудують дитячий майданчик, 13 листопада забудовники намагалися привезти будівельну техніку і розкидали по поштових скриньках фількіну грамоту – погодження будівництва з боку якоїсь виїзної комісії. Місцеві мешканці стали на заваді, не дали техніці проїхати на будмайданчик. Проти нашої купки протестуючих бабусь зібралися на герць чоловік тридцять охоронців будівництва в синій уніформі. Заступник керівника охоронної фірми особисто побив двох жінок, – розповідає Лідія Олександрівна Лободаєва, що мешкає на цьому провулку в будинку N5.

До речі, автор має у своєму розпорядженні копії заяв до міліції від Наталії Рашевської та Любові Полозюк про побиття охоронцями забудови.

...Рік тому мешканці провулку Костя Гордієнка зібрали близько 3 тисяч підписів під зверненням-протестом до Київської міської ради з вимогою розглянути цей протест на засіданні Київради і відмінити землевиділення під забудову.

Київрада тепер зобов'язана розглянути це питання. Це є вимогою статті 12 Статуту (http://kmv.gov.ua/getdoc.asp?Id=996) територіальної громади міста Києва ("Члени територіальної громади міста Києва мають право ініціювати розгляд у Київській міській раді, а також у відповідних районних у місті Києві радах в порядку місцевої ініціативи будь-якого питання, віднесеного Конституцією України, законами України та цим Статутом до предметів відання місцевого самоврядування у місті Києві. Письмові пропозиції, передані на розгляд районної у місті Києві ради, повинні бути підписані не менш, ніж 100 членами територіальної громади міста Києва. Письмові пропозиції, передані на розгляд Київської міської ради, повинні бути підписані не менш, ніж 1000 членами територіальної громади міста Києва"). Це також є вимогою статті 9 (http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=280%2F97-%E2%F0&p=11...) Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ("Місцева ініціатива, внесена на розгляд ради у встановленому порядку, підлягає обов'язковому розгляду на відкритому засіданні ради за участю членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи").



Київрада ігнорує звернення-протест киян з трьома тисячами підписів, яке згідно законодавству зобов'язана розглянути невідкладно.

Але Київрада більше року ніяк не спроможеться розглянути звернення-протест мешканців провулку Костя Гордієнка.

- Коли Київрада розгляне звернення мешканців вулиці Костя Гордієнка щодо відміни землевиділення на цій вулиці, де від будівництва тріщать сусідні будинки? – спитав я пана Довгого на прес-конференції 22 листопада. От його відповідь (аудіозапис) - http://www.twango.com/media/ickpa.public/ickpa.10232:

- Переконаний, що найближчим часом. Якщо таке звернення вже є і воно розглянуто на комісії, значить, воно буде розглянуте. Оскільки звернень дуже багато... І воно тут же буде винесено на голосування.

Керівництво Київради, як бачимо, ховається за бюрократичні зачіпки ("найближчий час", як вже було сказано, триває більш ніж рік, а враховуючи зацікавленість у цьому питанні деяких депутатів – триватиме ще довго...) і не вважає за потрібне виконувати вимоги законодавства та дослухатися до законних вимог киян.

То що ви казали про те, ніби "джерелом влади в Києві є люди" – га, пане Довгий? Чи це не лицемірство?!

Краще б Ви вже відверто сказали правду, як в іншому подібному випадку сказав заступник мера з "Народної Партії" Михайло Голиця (http://www.youtube.com/watch?v=urDVybKZr-E): мовляв, у порівнянні з "мільйонними інвестиціями" клубу "Динамо-Київ" звернення "мешканців якогось там села Чапаївка" нічого не варте...

2. Прес-служба Олеся Довгого бреше київській молоді

Метою ініційованого владою столиці Форуму молоді Києва є формування спільної позиції міської влади та представників громадських організацій щодо напрямків бюджетного фінансування молодіжних програм. Про це у своєму виступі перед учасниками Форуму молоді Києва заявив заступник Київського міського голови – секретар Київради Олесь ДОВГИЙ, повідомляє прес-служба Київської міської ради.

Це повідомлення (цитується дослівно!) легко знайти в архіві офіційного веб-порталу Київської міської влади - http://kmv.gov.ua/ru/news.asp?IdType=1&Id=191601. Проблема в тому, що воно містить в собі одну відверту брехню і одне лицемірне твердження.

По-перше, учасники так званого "Форуму молоді міста Києва", що відбувався 16-18 листопада, в один голос стверджують, що Олесь Довгий перед ними не виступав.

- Форум почався 16 листопада об 11 годині. Начальник профільного управління мерії Сергій Березенко сказав учасникам: "Довгий зайнятий конференціями, нарадами. Його не буде, він доручив мені провести форум". Сам Березенко теж швидко виступив і пішов на якусь невідкладну нараду до мера. А Довгого на форумі точно не було. Його бачили тільки в коридорі, як він виходив з прес-конференції, що проходила в іншому приміщенні. Учасників форуму на цій прес-конференції не було. Там були, мабуть, одні журналісти, перед ними, можливо, він і виступив, – розповідає учасник форуму Микола Дроботенко, лідер громадської організації "Фонд обдарованої молоді".

Отже, прес-служба Олеся Довгого відверто бреше. Але розглянемо по суті його процитовані слова: "Метою ініційованого владою столиці Форуму молоді Києва є формування спільної позиції міської влади та представників громадських організацій щодо напрямків бюджетного фінансування молодіжних програм". Чи це правда?

Відомо, що міська влада щорічно виділяє громадським організаціям гроші на реалізацію власних "проектів". Правда (http://sms.gov.ua/index.php?news_id=314&type=NewsText), цих грошей виділяється мало (в 2007 році всього 430 000 гривень), а проекти не дуже масштабні: туристичні мандрівки невеликим колективом, скромні патріотично-виховні заходи і т.п. Досвідчені люди кажуть: фінансування під свої проекти отримують тільки "кишенькові" организації. Маловідомі й такі, що об'єднують в кращому разі два-три десятки людей.

- Цьому конкурсові проектів не вистачає відкритості, – каже Микола Дроботенко, – Я знаю, які проекти подавалися і які виграли. Далеко не завжди вибір найбільш ефективний. Дарма на сайті міського управління у справах сім'ї та молоді оприлюднюється лише інформація про переможців і нема інформації про всі подані на конкурс проекти. При Черновецькому підхід до роботи з молодіжними громадськими організаціями один: ви там грайтеся в своїй пісочниці, а ми будемо займатися своїми справами. Коли ж вони залучають молодь до реалізації своїх проектів, це не досвідчені й відомі лідери, а керовані люди на зразок, знаєте, такої от "студентської ради" при ректорі провінційного ВУЗу, призначеної тим же самим ректором з одних лише першокурсників. Ніяких незалежних ініціатив від такої "кишенькової молоді" годі сподіватися. Тим більше, така "кишенькова молодь" не репрезентує молодіжну громадськість міста.

Пан Довгий, мабуть, тільки посміється з мого співбесідника. "Кишенькова молодь" – не репрезентує громадськість? Та що ви таке кажете?! Адже і сам Олесь Довгий, і керівник "молодіжного" управління КМДА Сергій Березенко є типовими представниками "золотої молоді", яка, власне, і отримує свої високі посади та кишенькові гроші з держбюджету саме за лояльність до Черновецького, власну лояльність та лояльність своїх впливових батьків. А хто лояльний "мерові всіх марсіан"... вибачте, "мерові всіх киян" – той найкраще репрезентує київську громаду, чи не так?! Один Олесь Довгий, мабуть, репрезентує київську громаду краще за всю опозицію із її виборцями, разом взяту!? Принаймні, саме таке враження він намагається справити на телеглядачів, закликаючи депутатів зі своєї високої трибуни до "конструктивної роботи без екстремізму". Ця довга фраза означає банальний земельний дерибан, але вихований юний "джентльмен", до речі – випускник британського коледжу з відзнакою, ніколи не назве речі своїми іменами. Бо, справді, від тої "конструктивності" киянам дуже тхне. Воістину, брехнею весь світ пройдеш, а назад не повернешся...

- Актовий зал Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де проходив "Форум молоді Києва", був наполовину порожнім, а публіка – апатичною. Несхоже, щоб на форум зібралися справжні молодіжні лідери, – розповідає координатор молодіжної громадянської кампанії "Воля" Руслан Синельников, – Та й програма форуму, розміщена на сайті Головного управління у справах сім'ї та молоді міської адміністрації, сильно відрізняється від тої, котру отримали учасники заходу. А роздана в день проведення форуму програма також не виконувалася! Наприклад, засідання тривало з 12 години до 13:20, а не до 14:30. Не було зазначеного в програмі обіду для учасників і продовження форуму після обіду. Перед нами не виступили VIP-и, що мали виступити згідно програмі: ні секретар Київради Олесь Довгий, ні ректор Скопенко, ні заступник мера Журавський, ні голова "молодіжної" комісії міської ради і депутат від "регіонів" Філіпов спілкуватися з молоддю не прийшли. Нам також обіцяли звіт про діяльність Головного управління у справах сім'ї та молоді за 2007 рік, але цей звіт не відбувся, хоча й мав відбутися згідно порядку денному. Я сам та мої друзі з нетерпінням чекали цього звіту. Хотілося побачити конкретні успіхи в реалізації молодіжних програм, про які нам так багато розповідають в загальних фразах. Замість цього весь виступ Сергія Березенко зводився до того, що 140 000 молодих сімей зараз перебувають в квартирній черзі, а міський бюджет виділяє "лише" 200 мільйонів гривень на молодіжне житлове будивництво. Цих грошей, за підрахунками Сергія Березенка, вистачить лише на будівництво 4-5 будинків, житла в яких не вистачить всім, хто цього потребує. Чиновник закликав агітувати молодь брати кредити на купівлю житла в інвестиційних компаніях на 30 років... Як можна так ставити питання?! Підсумовуючи, скажу: схоже на те, що форум провели тяп-ляп, аби тільки прозвітуватись про виділені на його проведення кошти.



Отже – грошей на житло для молоді в бюджеті нібито нема. Представник влади, "золотий хлопчик" і племінник одного відомого екс-вожака комсомолу, а нині поважного депутата каже ровісникам: беріть кредити, купляйте собі тісну квартирку і розплачуйтесь за неї до старості. А чому нема грошей? Куди поділися? Та ну, шановні, як ви можете нам не довіряти... Таких питань і чути не хочемо, ніякого звіту про витрачені гроші ми вам не зобов'язані давати! Саме таке ставлення до себе бачить столична молодь від можновладців свого ж віку. Тим часом Олесь Довгий переконує нас, что саме молодь на "своєму" форумі має вирішувати, на що буде витрачено бюджетні грошики!

Бюджет столиці велии-икий – більш ніж три мільярди доларів. Тільки до цих мільярдів липнуть руки лише "обраних". Молодіжній громадськості відведено роль "прикриття" у бюджетному дерибані. Не помічати цього може лише той, хто позичив в сірка очі. А слова Олеся Довгого про те, що він радиться з молоддю, є відверта брехня і лицемірство...

Ні, правий був пан Юрій Дмитрук, подарувавши панові Довгому на день народження дуже вірне виховне зауваження. Лицемірство – воно і є лицемірство, шила в мішку не приховаєш. Лише б дослухався юний спікер до порад старших та до своєї совісті (чи що там замість неї в душі залишилося), ціни б йому тоді не було. Тільки щось заважає прислухатись. Гроші, почесті, телекамери заморочили хлопцеві голову... Лицемірити зараз модно. Але це не означає, що можна будувати кар'єру публічного політика на лицемірстві. Наївно було б сподіватися, що народ вічно терпітиме брехню лицемірів.

Юрій Шеляженко
Модний порок "спікера" Київради
© 2007 - 2008, Народна правда
© 2007, УРА-Інтернет – дизайн і програмування















































































Bookmark and Share