Украдена Біблія


Максим виростав у незвичайній сім’ї. Мама втекла з дому, щойно йому виповнилось два роки і тато взявся за виховання сина сам. Тоді, в ті радянські часи, батько вдало заробляв гроші, бо червонці водились вдома в необмеженій кількості. Крали на усіх рівнях, крали державне, не своє і ніхто цього не засуджував. Інтуїтивно відчував Максим, що чесним шляхом багато не заробиш. Тому, будучи ще першокласником, умудрився поцупити з кишені старшокласника гроші. Пішов до магазину, накупляв цукерок та ласощів, пригощав усіх. Цей випадок даремно не пройшов, - згодом Максим став першокласним кишеньковим злодієм.

Батько помер, коли Максиму було 16. Вибір звісно був: навчання чи вулиця. Він обрав друге. Все йшло, як по маслу: чималі гроші, розваги, веселі компанії, гарні дівчата, постійна випивка і наркотики. “Професійна кваліфікація” малолітнього злодія зростала щодня. Крав не тільки у рідному місті, “гастролював” по всій Україні та за кордоном.
Наркотична залежність остаточно затягнула нашого героя ще на початку 90-тих. Кілька років поспіль сидів «у системі», відтак пробував лікуватися. Спочатку все ніби вийшло та згодом почав пити, безпробудно. Проминув добрий десяток років життя.
Одного разу покохав дівчину, що працювала офіціанткою. Жили вони разом, разом вже й на наркотик присіли. А через рік дівчина померла від передозування.
Максим “успішно” продовжував колотися і остаточно вдосконалився у крадіжках. Рівного йому у цьому ремеслі на Прикарпатті йому не було. Маским “працював” у міському транспорті, мав “свої” маршрути, де й «чистив» кишені та сумочки. Зароблені кошти щодень витрачав на розваги та гулянки, а також на наркотики. Спіймати такого злодія було неможливо. Хоча кондуктори та водії підозрювали про діяльносіть Максима, втім, одні боялись виявити злодюжку, іншим він пропонував дольову участь. Коли ж обкрадені пасажири затримували Максима йому, як правило, вдавалось відкуповуватись від міліції.
Одного разу Максим поцупив цікаву сумочку. Він довго «пас» свою жертву, бо розраховував на суттєву суму. Кишеньковий злодій є добрим психологом, власне, це одна з особливостей його “фаху”. У викраденій сумочці була …Біблія. Це дуже роздратувало крадія, однак книгу він не викинув, а взяв додому. Дивно, бо часом Максим заглядав до цієї Біблії. Проте, життя продовжувалося і крадіжки не припинялись.
Але, скільки б клубочку не витися.., кажуть в народі, тож, одного разу, Максим погорів. Завчасно відкупитися не зміг і його, як рецедивіста, було засуджено на кілька років тюремного увязнення.
Ось тут, в колонії, у Максима вже було більше часу, щоб почитати свою Біблію.
Раптом, одної днини, він дійшов до думкми, що йому треба змінти життя. Він дав виклик самому Богові: “Боже, якщо твоя книга пише правду і якщо Ти такий всемогутній, то зроби так щоби я змінився”. Наступного дня Максим не взяв до рук жодної цигарки, не промовив жодного лихого слова. Це було дивно, особливо для засуджених, вони «співчували», дивувались, пропонували алкоголь та цигарки, а він просто не хотів. Вища сила змінила його бажання. З цього часу почалось нове життя.
Максим спілкувався з християнськими місіонерами, що відвідували колонію, і сам потроху почав проповідувати Слово Боже.
Бажання жити для Бога і приносити плоди переродило його повністю. Він став інший і повернувся в інший світ. Максим хотів допомагати тим, хто був колись його “друзями”, насамперед нарокоманам.
На волю оновлений Максим вийшов з думкою про роботу в реабілітаційному центрі. В наркодиспансері порадили звернутися до БХФ “Солідарність”, що, власне, опікується людьми зі схожими проблемами. У фонді підтримали ініціативу Максима та запропонували навчання в одеському реабілітаційному центрі “Ступени” – одиному з найвідоміших в Україні. Максим їздив туди на тренінгові програми і сьогодні допомагає івано-франківцям адаптуватися в нормальному житті. В “Солідарності” він консультує нарко- та алкозалежних, а в наркодиспансері впроваджує реабілітаційну програму “12 кроків”. « Ліки від будь-якої залежності, це пошук самого себе», - каже Максим.
Тепер у нього щаслива сім’я, кохана дружина та улюблений син.

Чи може змінитися людина?
Як бачимо, може. Часом ці зміни відбуваються в надзвичайний спосіб. Щодня кожен має можливість зробити свій вибір, навіть тисячі виборів. Максим визначився. Головне в його житті допомогати тим, хто сьогодні ще не усвідомив власної критичної ситуації. Всі нарокомани кидають колотися, але щасливі з них при житті. Максим став щасливим наркоманом, тепер він вже колишнім.

Ірина Тимчишин

















Bookmark and Share