Вступна кампанія-2008: з обіймів ЗНО прямісінько на «пільгову ковзанку»


— Уявіть собі ідеальний варіант: головний принцип вступу до вищих навчальних закладів — це знання. Але досягти повної реалізації цього принципу можливо тільки в тому разі, коли буде створено рівні умови для одержання якісної освіти в усій середній школі, — вважає Ярослав Якович. — Зрозуміло, що в будь-якому ліцеї або гімназії створені особливі умови для здобуття знань. А якщо ми візьмемо дитину з сільської школи? Далі — інваліди. Для них також мають бути загальні умови вступу? Або от зараз ми займаємося дітьми загиблих шахтарів — це 53 потенційні абітурієнти у вищі навчальні заклади. І сім’ї загиблих домагаються зараз, аби їхні діти мали пільги при вступі не тільки на гірничі, а й на інші спеціальності.

Тепер щодо переможців всеукраїнських олімпіад, призерів міжнародних конкурсів. Так, ми зберегли дію пільг, відповідно до яких вони зараховуються до вузів, але лише за умови позитивних оцінок у сертифікатах, які мають бути не нижче чотирьох балів. На сьогодні у нас є тринадцять категорій пільговиків при вступі до вищих навчальних закладів.

— Чи не забагато? То яка ж усе-таки роль у цьому процесі приділяється ЗНО?

— Зовнішнє незалежне оцінювання — це насамперед єдині критерії оцінювання завдань. Можна сказати, що в перевірці виконаних робіт бере участь «єдиний учитель», тому що хоча завдання і перевіряються різними вчителями, але діють єдині критерії оцінки, що дають змогу говорити про однакові методи оцінювання знань школяра. Суб’єктивний чинник у такий спосіб зведено до мінімуму.

Чому в нас існують особливі умови для переможців і призерів різноманітних олімпіад? Тому що це один із шляхів виявлення талановитої молоді. Іноді переможець міжнародної математичної олімпіади, з огляду на різні причини, з конкурсних предметів може мати бали значно нижчі. І тоді наші хлопці й дівчата їдуть навчатися до Туреччини, Румунії, Польщі, Російської Федерації на пільгових умовах (такі умови для талановитої молоді там є і це нормально). Чому ж ми через якийсь формалізм повинні знищувати національне надбання?!

— Якщо я вас правильно зрозуміла, ЗНО може співіснувати сьогодні разом з «особливими умовами»?

— Поки що — так. Звичайно, у процесі зовнішнього незалежного оцінювання багато чого ми ще не в змозі спрогнозувати. Наприклад, скільки сертифікатів може бути подано на престижну спеціальність у той або інший університет. Адже може бути п’ятдесят місць і тисяча сертифікатів.

Безсумнівно, читачів цікавить, як відбуватиметься прийом сертифікатів. Абітурієнт або подає оригінал сертифіката, з якого вуз одразу робить ксерокопію і завіряє її, або надає вже нотаріально засвідчену копію.

Тепер щодо умов прийому випускників довузівської підготовки. Цю категорію ми вирішили все-таки зберегти, адже це професійно орієнтована молодь. Тому ті, хто проходить довузівську підготовку, можуть бути зараховані за результатами навчання, але тільки за умови позитивних оцінок з конкурсних предметів у сертифікатах. Тобто випускники довузівської підготовки від зовнішнього незалежного оцінювання не звільняються.

— Чому «Умови прийому...» розраховані тільки на 2008 рік?

— Хоч би як було відпрацьовано технологію, ми не можемо стверджувати, що усе запрацює ідеально, поки не перевіримо її в експерименті. Систему ЗНО ми розробляли багато років, але в усеукраїнському масштабі впроваджуємо вперше. Звичайно, згодом її коригуватимемо. Вже сьогодні я переконаний у тому, що перелік предметів треба переглянути, тому що їх занадто багато. У Великобританії, наприклад, тестування проводиться тільки з трьох предметів — англійської мови, математики і наук, що інтегрують у собі хімію, фізику, біологію. Мине ще кілька років, і все встане по своїх місцях.

Вікторія СОРОКОПУД





















Bookmark and Share