Олександр Демченко: Росіяни почали «ОБОРОНУ»


“ОБОРОНА” – то є назва новоствореного руху ненасильницького спротиву. Третього квітня “оборонці” провели свою першу акцію, пройшовши з прапорами та гаслами вулицями Москви. Серед активістів руху – учасники молодіжних організації партій “Яблуко” та “Союз правих сил”, Молодіжного правозахисного руху, інших молодіжних об’єднань.

Київ - Москва
Передісторія “ОБОРОНИ” почалася з візиту до Києва групи московських активістів антитоталітарно налаштованих політичних сил. Цю поїздку було організовано підчас проведення “третього туру” президентських вибрів в Україні. Компанія з приблизно тридцяти хлопців та дівчат відвідала офіси громадських організацій, що працювали під час виборчої кампанії, - “Знаю!”, чорної та жовтої “ПОРИ”. Так, працюючи у “Знаю!”, я вперше познайомився з ними.
Вдруге ми зустрілися у Москві взимку, коли я, перебуваючи там, завітав на першу спільну зустріч представників молодіжних демократичних об’єднань. У вузькому колі з десяти-п’ятнадцяти активістів обговорювалися питання формату співробітництва, розроблялися ідеї щодо спільних акцій та проектів, був створений закритий інтернет-форум групи. Це неформальне об’єднання отримало назву “Робоча група “Пірогі” – за назвою кафе, що стало постійним місцем зустрічей.
З деякими вже знайомими мені росіянами я побачився і на виборах у Молдові, і на київській конференції “Громадянське суспільство: досвід виборів і нова стратегія”.
Власне “ОБОРОНА” створювалася похапцем, за ініціативою лідера молодіжного “Яблука” Іллі Яшина. За один березневий вік-енд прийняте рішення про об’єднання сил, затверджено назву і спільну символіку, обрано координаторів та створено три робочі групи. Наступного тижня запрацював веб-сайт коаліції – www.oborona.org. Спільне розуміння того, що треба об’єднуватись і діяти, у поєднанні із бажанням Яшина бути лідером та ініціатором коаліції вилилося у дещо непродумані кроки. Але про це – згодом.
Третього ж квітня біля 120-ти активістів “ОБОРОНИ” разом із тридцятьма журналістами під біло-чорними прапорами пройшлися вулицями Москви. Лунали гасла “Долой царя!”, “Долой власть чекистов!”, “Хватит Путина!”
Були й ексцеси. Міліція збиралася затримати Яшина за те, що після ходи демонстранти організували мітинг: на ходу було отримано дозвіл, а на мітинг - ні. Однак, на диво, міліціонери відпустили Іллю, коли юрба почала скандувати “Свободу Яшину!” і таке звичне нам “Милиция с народом!”
В промові одного з виступаючих пролунало, що Росію може врятувати тільки громадянська війна, на що демонстранти дружно відповіли скандуванням “Нет - гражданской войне! Да – гражданскому обществу!”

Кого і від чого обороняємо?

Реформа російського уряду з монетизації пільг змусила тисячі пенсіонерів вийти на вулиці російських мегаполісів. Основними ж проблемами молоді Росії є позбавлення студентів відстрочок від армії та реформа вищої освіти, що передбачає скорочення кількості ВНЗ. На боротьбу з першим явищем спрямований проект незалежної студентської профспілки “Я Думаю”, яка також бере участь у “ОБОРОНІ”. Під “Зеленим листом”, що ставить вимогу залишити відстрочки студентам, поставили підписи вже понад п’ять тисяч студентів московських ВНЗ. Наразі підписна кампанія виходить на федеральний рівень.
У зв’язку з непопулярними реформами та утисками незалежних і опозиційних ЗМІ, рейтинг підтримки Путіна має постійну тенденцію до зниження, - це демонструють навіть результати опитувань прокремлівських соціологів, зокрема, пов’язаних із Глібом Павловським. Однак падіння рейтингу Путіна не означає автоматичного збільшення рейтингу опозиції. Лідерів демократичної опозиції – Явлінського, Нємцова, Хакамаду, Чубайса - за довгі роки урядового контролю над ЗМІ повністю дискредитовано. Кожного окремо та усіх разом – як неспроможних хоч про щось між собою домовитись. За найбільш перспективних опозиціонерів-демократів можна вважати незалежного депутата держдуми Володимира Рижкова та Каспарова, який нещодавно змінив шахи на політику. Так само нового опозиціонера Касьянова за перспективного навряд чи хтось візьметься вважати. Надто вже в’їлося у російську свідомість його прізвисько “Миша - два процента”, отримане на честь стандартної ставки “відкату” за часів його прем’єрства.
Однак серед новостворених рухів знайшлись і його прихильники. Де в чому копіюючи не найкращий український досвід, в Росії утворилися три організації з назвою “ПОРА”. Дві з них не вийшли з віртуального світу в реальний, залишившись тільки у вигляді веб-сайтів. Інша ж провела дві акції, що практично не мали розголосу, та прес-конференцію в Києві. А ще – вже змінила лідерів. Другого квітня координатори руху заявили про те, що колишній спецпредставник Березовського в Росії Андрій Сідєльніков відсторонений від керівництва. За неперевіреною інформацією – через те, що він за їх спинами шукав фінансування у західних фондах, обіцяючи зробити революцію в Росії. Саме ця “ПОРА” заявила про підтримку Касьянова на майбутніх президентських виборах 2008 року.
В будь-якому разі, активістам є що обороняти: від права на свободу слова до власного права не бути вбитим на чеченській війні.

Перші “бліни”

Російська “ОБОРОНА” перейняла естетику новітньої революційної традиції – за символіку взятий чорно-білий стилізований кулак у колі, що слугував символом сербському “Отпору” та грузинській “Кмарі”. Однак активісти руху не втомлюються наголошувати, що вони не хочуть революцій, а хочуть змін. Однак на моє запитання, яких саме змін “оборонці” будуть вимагати в першу чергу, моя добра знайома – активістка руху не знайшла відповіді.
Так, зараз в Росії є великий прошарок опозиційно налаштованої молоді, готової до дій, але ще не зайнятої у якихось проектах. Так, уряд вже грає на випередження, створюючи “Антифашистський рух “НАШІ”, який мав би частково забрати на себе цей прошарок. Так, зважаючи на це, я був серед тих, хто рекомендував починати вже зараз. Але не з “презентації руху” у вигляді ходи під загальними гаслами.
Насамкінець додам, що ще один захід мав відбутися третього квітня, але вже в північній столиці – рок-концерт “Питерский Майдан” за участі російських та українських музикантів. “Майдан” відмінили через телефонні погрози організаторам концерту та написи “бей оранжевых”, що з’явилися на афішах.
Залякування в Росії поки що діє, а не використовується рухом на свою користь. Але вони вчаться.

Bookmark and Share