До незадоволених реформою медичної освіти, яку проводить міністр охорони здоров`я України, приєдналися луганські студенти


Щоправда, насторожило власкора «УМ» те, що для публічної заяви про свою незгоду із курсом нової медичної влади обрали добре відомий в Луганську офіс Партії регіонів. Та й у президії був лише один (!) студент п`ятого курсу лікувального факультету, назвемо його Костянтином. Решта ж «протестантів» була представлена політиками: голови луганських обласної та міської «молодіжок» партії «ім. Януковича», а також керівник обласної організації «Набат» (це такий районований гібрид, вирощений місцевими «яничарами» спільно з представниками партії іншого професора —Наталі Вітренко). Власне, ці чотири представницькі особи й підписали листа (на бланку «Союзу молоді регіонів України». — Авт.), адресованого міністру охорони здоров`я Миколі Поліщуку.

А п`ятим оратором виступив справжній — ба, навіть головний — лікар колишнього Ліксанупру, а нині другої обласної лікарні Леонід Покришка. Утім і він не виявився політично незаангажованим — прийшов із значком СДПУ(о) на лацкані. Леонід Олексійович — фігура, відома не лише в області, а й в Україні; з його численними статтями можуть бути знайомі наші читачі. От тільки коли він назвав систему медицини в колишньому СРСР «ідеальною» і такою, яку не слід сьогодні вщент руйнувати необдуманими кроками — бажання серйозно сприймати його коментарі майже повністю зникло. За словами Покришки, цей крок нового міністра охорони здоров`я має зруйнувати українську медицину як таку. І що без вузьких спеціальностей сучасна медицина втрачає будь-який сенс...

Здогадатися про острахи студентів-медиків нескладно: вони підозрюють Поліщука у намірах розіпхати їх по селах. У вищезгаданому листі до відома міністра доводиться, що «студенти Луганського державного медичного університету негативно ставляться до змін у навчанні», передбачених його наказом №81 від 23.02.2005 «Про затвердження Переліку спеціальностей та строки навчання в інтернатурі випускників медичних і фармацевтичних вищих навчальних закладів, медичних факультетів університетів». А тому вони (студенти) просять міністра про «перегляд наказу в п.1 і відновлення вузьких спеціальностей і строку навчання в інтернатурі... для студентів 2—6 курсів лікувального та педіатричного факультетів».

Можна зрозуміти Костянтина, який прийшов у вуз із мрією стати другим професором Філатовим або принаймні Святославом Федоровим, ходив на гурток офтальмології — а наприкінці навчання опиняється перед перспективою їхати сімейним лікарем у якусь Чмирівку чи Караван-Солодкий. Але коли головний лікар обласної лікарні запевняє, що це неможливо, бо у чмирівському (умовно кажучи) фельдшерському пункті все медичне обладнання складається з трьох табуреток... То що, нехай чмирівці на цих табуретках загинаються без кваліфікованої лікарської допомоги?

До того ж, iз масовістю у луганських «опозиціонерів» не складається. Пресі вони змогли презентувати підписи лише 130 студентів. Наскільки мені відомо, в ЛДМУ їх навчається разів у тридцять-сорок більше. Можна не сумніватися, що решта їх теж не горить бажанням піти шляхами оспіваних російською класикою земських лікарів позаминулого століття, однак попередня влада на конкретних прикладах продемонструвала луганському студентству, як небезпечно демонструвати своє невдоволення.

Від "України Молодої":
Тема реформи медичної освіти новим міністром охорони здоров`я набуває все більшого резонансу. Так, до нас надійшов електронною поштою лист від стурбованих батьків майбутніх медиків, в якому, зокрема, говориться:

«Так, у нас перевиробництво лікарів певних спеціальностей, так, у нас на жахливому рівні медицина в селі, так, наші дипломи не визнаються за кордоном. Чому ці помилки мають виправляти за рахунок батьків , які вчили дітей за свої кошти?
Хто сьогодні може пояснити, яку силу має контракт, підписаний між університетами і батьками? Адже тоді ніхто з нас не знав, що вчити дітей треба не сім років, а дев`ять.
Кожен iз нас витратив за навчання дітей майже 25 тисяч гривень.
Щоб заробити ці кошти, багатьом iз нас довелося покинути на роки свої сім`і й заробляти гроші за кордоном.
Тепер оплата за інтернатуру збільшується за терміном у два рази і по оплаті більше як у три рази до суми 1000—1600 грн. за місяць, залежно від клініки, в якій проходить інтернатура.
Щодо скорочення спеціальностей — ну чому студента, який весь період навчання готувався стати хірургом, або кардіологом, наполегливо вчився, працював у позаурочний і нічний час у лікарнях, зараз зобов`язують відмовитись від своєї мети і стати з примусу лікарем іншої спеціальності, яка йому не подобається? Невже такий лікар буде кращий?
Треба створити такі умови, щоб на бюджетне навчання могли вступити діти із села. І вони після навчання поїдуть додому швидше.
А зараз велика частина студентів після шести років навчання в медуніверситеті просто будуть ніким. Вони не зможуть довчитись. У багатьох iз них уже є власні сім`ї. Ламаються надіі і сподівання і студентів, і батьків.

Уже зараз у cтінах університетів звучать репліки. «Шкода, що ви ходили на Майдан, за Ющенка. Ось і маєте нову владу!»
Боляче таке чути!
Батьки студентів 6-го курсу Дніпропетровського, Львівського медуніверситетів Г. Тракало, В. Волошанський».

Михайло БУБЛИК, "УМ"
________________________________________________________

Колишня працівниця Міністерства охорони здоров`я України викриває кадрові негаразди у господарстві Поліщука

Олена Трінчук, колишня радник міністра охорони здоров`я України з питань реформування охорони здоров`я та впровадження загальнообов`язкового державного соціального медичного страхування, звертається до Президента України з проханням «припинити кадровий геноцид» у Міністерстві охорони здоров`я, який, на її думку, проводить Микола Поліщук.

Вона вважає, що, звільнивши її без попередження, заяви, компенсації та можливості взяти участь у конкурсі на зайняття будь-якої іншої посади у Міністерстві, міністр охорони здоров`я порушив низку пунктів законів про працю та державну службу.

«Я кандидат медичних наук, маю другу економічну освіту, а також управлінську освіту, і мені не знайшлося місця у Міністерстві! Проте я знаю, що деякі департаменти у нас очолили люди, які взагалі не мають медичної освіти», — говорить екс-радник міністра. За її словами, вона неодноразово зверталася з проханням надати їй можливість взяти участь у конкурсі на вакантні посади у Міністерстві й отримала відмову. «Конкурсу, як такого, проголошено не було, що також є порушенням закону про державну службу», — стверджує колишня працівниця МОЗу.

«Я розумію, все буває, політичні моменти, економічні, й кожен керівник, навіть невеликої фірми, може в будь-яку хвилину звільнити своїх працівників. Але він хоча б пояснює причини — не спрацювались, ще щось. А я про своє звільнення дізналась від працівниці відділу кадрів, з якою випадково зіткнулась на східцях Міністерства. Я вважаю, що це ненормально і, тим більше, незаконно — мене, матір неповнолітньої дитини, звільнити без попередження і залишити без засобів до існування», — говорить Олена Трінчук.

Марія КУЛЕБА, "УМ"

Bookmark and Share