Всі – на фронт! Антикорупційний


Можна навести приклади з місць, де влада встановлює невиправдано завищені тарифи на житлово-комунальні послуги, утаємничує прийняття рішень з відведення земельних ділянок для будівництва, ігноруючи при цьому екологічні норми та думку громади. Теоретично, грошей, отриманих внаслідок проведення кількох відкритих земельних аукціонів з продажу ласих шматочків землі, цілком вистачило б на фінансування будівництва соціального житла і вивезення сміття, у якому громада вже задихається. Але “відкоти” з багатьма нулями розкладаються по кишенях за передачу під забудову територій сквериків та дитмайданчиків. При цьому будівельні компанії закладають у вартість житла кошти, витрачені на хабарі. Значною мірою цим і пояснюється захмарна ціна на нерухомість.

На нашу думку, така ситуація не в останню чергу спричинена високопосадовою корупцією та корупцією у правоохоронних органах. Для підтвердження цієї тези достатньо поцікавитись, хто ж із високопосадовців або представників правоохоронних органів, чи, наприклад, суддя був притягнутий за останні рік-два до кримінальної відповідальності? Навіть якщо і були такі випадки, то помітного суспільного резонансу вони не отримали. В основному до тенет правосуддя потрапляє лише “дрібна рибка” - голови і секретарі сільрад, депутати місцевого рівня, державні службовці найнижчих рангів. І ще більш незначна статистика засудження до реальних строків позбавлення волі та конфіскації майна, набутого внаслідок корупційної діяльності.

Що має внаслідок поширення корупції Україна? Загострюється проблема розшарування суспільства на дуже багатих і дуже бідних. Бідність є наслідком і одночасно причиною корупції. З держави вимиваються кошти, які вкрай потрібні на розвиток, на внутрішні інвестиції, на соціальні програми. Як один із наслідків - в очах світу Україна має сумнівну репутацію корумпованої держави, яка не може розраховувати на серйозні інвестиції.

Що ж потрібно зробити для оздоровлення ситуації? Насамперед прийняти дієве законодавство. При цьому не потрібно винаходити якийсь власний “український велосипед”, достатньо виконати міжнародні зобов’язання, що містяться у конвенціях ООН, Ради Європи, групи ГРЕКО, Стамбульського плану дій. Загальновідомими недоліками вітчизняного законодавства у сфері боротьби з корупцією є занадто м’які санкції, здебільшого штрафи за вчинення корупційних проступків; відсутність покарання за кумівство (непотизм), відсутність заборони зайняття посад на державній службі особам, що вчинили корупційні діяння; відсутність норм щодо матеріального відшкодування державі та постраждалим збитків, спричинених корупцією, конфіскації майна, придбаного за рахунок корупції, тощо. Стосовно цих аспектів мали місце політичні домовленості (стаття 11 Універсалу національної єдності). Ще на початку 2006 року Президент вніс до Верховної Ради пакет антикорупційних законів, прийняв низку указів, зокрема затвердив Концепцію по боротьбі з корупцією. Але належних кроків у цьому напрямку з боку парламенту не було зроблено. За великим рахунком, саме політична корупція і стала однією із причин політичної кризи.

Слід зазначити, Президент України виявив розуміння цих причин і 31 серпня того року оприлюднив десять антикорупційних ініціатив, демонструючи політичну волю до подолання цього ганебного явища. Тепер владі конче потрібно здійснити рішучі кроки задля втілення у життя цих ініціатив. Слід посилити урядовий План заходів щодо реалізації Концепції протидії корупції в Україні “На шляху до доброчесності” до 2010 року й створити, нарешті, спеціальний антикорупційний орган, відповідальний за стан подолання корупції. Як відомо, робота над відповідним законопроектом здійснюється, але існує ризик, що цей документ може стати черговою декларацією і свідченням безсилля влади.

Для того щоб цього не сталося, необхідно залучити до протидії корупції такий важіль, як потенціал громадських організацій і рухів, створених для відстоювання прав людини, боротьби з корупцією і злочинністю. Цей потенціал може бути залучений у формі громадського контролю за прозорістю прийняття тих чи інших державних рішень, за які зрештою платитимуть із своїх кишень платники податків, за кадровою політикою, чистотою рядів правоохоронців і суддів. Але, на жаль, сьогодні неурядові організації позбавлені ефективних можливостей впливати на стан боротьби з корупцією і ситуація порівняно з 2005 “постреволюційним” роком суттєво погіршилась. Ця негативна тенденція виявилась у ліквідації або формалізації роботи громадських колегій (рад) у органах влади, правоохоронних органах; є дефіцит інформування громадськості про питання, що розглядаються на засіданнях центральних органів влади, відповідно, це також відбувається і на місцевому рівні. Наприклад, на засідання органів місцевого самоврядування не допускається преса, коли розглядаються чутливі питання щодо розподілу земельних ділянок.

Проте необхідність посилення участі громадських організацій у протидії корупції випливає з рекомендацій впливових міжнародних організацій. Так, згідно з міжнародними рекомендаціями Стамбульського плану дій Україна повинна зміцнити співробітництво з громадянським суспільством у сфері боротьби з явищами корупції, включаючи зміцнення зв’язків з університетськими програмами, різноманітними неурядовими організаціями і діловими колами у питаннях боротьби з корупцією; посилити моніторинг у громадянському суспільстві і розширення можливостей для навчання і проведення досліджень у цій області; забезпечити виконання у повному обсязі Закону “Про інформацію” - розглянути можливість створення незалежної служби інформаційного уповноваженого; прийняти такі зміни до Закону “Про громадські організації”, які б давали змогу здійснювати вплив на рішення уряду; розширити вплив ЗМІ (журналістські розслідування), не допускати надуманого притягнення журналістів до відповідальності.

Активізація співпраці органів державної влади із громадськістю випливає з Порогової угоди Корпорації “Виклик тисячоліття”, основною метою якої є зміцнення функцій громадянського суспільства з відстеження та викриття корупції у державних структурах, реформа судівництва, вдосконалення застосування етичних стандартів тощо. За висновками Антикорупційної мережі Організації економічного співробітництва і розвитку “проблема полягає у відсутності сильної позаурядової організації, яка б займалась проблемами боротьби з корупцією, могла б зосередити навколо себе зусилля інших громадських об’єднань і служила б впливовим партнером органів державної влади”.

Зважаючи на означений стан поширення корупції в Україні та боротьби з цим явищем, ряд громадських організацій вирішили створити Антикорупційний фронт України, який би взяв на себе завдання об’єднати зусилля неурядових організацій, відповідальних та активних громадян у боротьбі за чисте, вільне від криміналу і бідності майбутнє України. 27 лютого 2007 року Меморандум про створення Антикорупційного фронту підписали керівники Комітету по боротьбі з корупцією, Комітету протидії корупції та організованій злочинності, Антикорупційного комітету, Київської міської організації спілки української молоді. Кожна з цих організацій намагається внести свій вклад у загальну справу щодо подолання корупції в Україні. Зокрема Комітет по боротьбі з корупцією має розгалужену регіональну структуру, володіє тривалим досвідом надання допомоги підприємцям, що постраждали від корупції, представники цієї організації присутні у низці громадських рад, що діють при державних органах. ГО “Комітет протидії корупції та організованій злочинності” підтримує функціонування найрозвиненішого в Україні антикорупційного веб-порталу (http://www.kpk.org.ua/), а також надає юридичну допомогу громадянам, що постраждали від корупції.

ГО “Антикорупційний комітет” досліджує різні аспекти корупції, зокрема особливості політичного фінансування в Україні за результатами проекту “Громадський моніторинг фінансування виборів до Верховної Ради України 2006 р.”. Наразі представники цієї організації займаються проблематикою подолання корупції у сфері вищої освіти, секторі оборони, державних закупівель, системі судових та правоохоронних органів. Також вони тісно співпрацюють з органами державної влади стосовно питань реформування антикорупційного законодавства в Україні та посилення участі громадських організацій у виробленні та реалізації антикорупційної політики. Варто зазначити, що ГО “Антикорупційний комітет” у лютому 2007 р. отримав статус Національної контактної групи Transparency Іnternatіonal -міжнародної громадської організації по боротьбі з корупцією, а тому зараз активно працює над впровадженням міжнародних методологічних підходів у практику антикорупційної діяльності в Україні.

Що стосується Київської міської організації спілки української молоді, то ми володіємо значним досвідом організації інформаційно-просвітницьких кампаній, масових заходів тощо, а також проводимо значну патріотично-виховну роботу з молоддю, що є необхідним для ширшого залучення молоді до заходів з викорінення корупції та формування нетерпимого ставлення до корупційних проявів. Наші гасла: “Антикорупційний фронт підтримує не окремих політиків, а конкретні справи цих політиків”, “Антикорупційний фронт об’єднує здорові сили суспільства”, “Ми боремось за право мати гідність, не плазувати перед чиновниками і людьми в погонах”, “Ми платимо податки і маємо право запитувати, як вони використовуються, впливати на те, щоб ці кошти використовувалися прозоро і ефективно, за призначенням”.

Серед завдань Антикорупційного фронту України - громадський контроль за органами влади, насамперед з метою прийняття ними прозорих рішень. Вплив на кадрову політику. Особи, що скомпрометували себе корупційними вчинками, мають статки, що перевищують їхні офіційні доходи, чи пов’язані з криміналом, не повинні займати керівні посади, особливо у правоохоронних органах. Захист прав людини, малого і середнього бізнесу від чиновницького, суддівського та міліцейського свавілля. Формування громадської думки і середовища, нетерпимого до корупції.

Для здійснення цих функцій Антикорупційний фронт України в особі згаданих громадських організацій має намір звернутися з пропозицією до уряду щодо залучення нас до реалізації та моніторингу виконання зазначеного вище урядового Плану заходів (на офіційній основі). Також ми плануємо взяти участь у реалізації міжнародних проектів, проводити акції, спрямовані на прийняття Президентом, урядом і парламентом рішень, що сприяють подоланню корупції, пропагандистських і роз’яснювальних заходів, протестних акцій, та активізувати співробітництво з правоохоронними органами. Останнє передбачає створення громадських колегій і кооптування членів Антикорупційного фронту у ці колегії, а також налагодження співробітництва із підрозділами внутрішньої безпеки правоохоронних органів для інформаційного співробітництва. Адже до нас надходить цінна інформація про зловживання і корупційні схеми з багатьох регіонів України. На цю тему ми вже мали зустрічі у Генеральній прокуратурі, Міністерстві внутрішніх справ, СБУ, Секретаріаті Президента України і знайшли підтримку у керівництва цих органів.

Важливою ланкою роботи є налагодження зв’язків з засобами масової інформації. Адже разом із ЗМІ ми зможемо сформувати громадську думку з метою осуду корупціонерів і фактів корупції, доведення до логічної і юридичної розв’язки факти порушення прав людини, зловживань з боку правоохоронців і чиновництва, звільнити державні органи від осіб, що скомпрометували себе зловживаннями. Крім того, Антикорупційний фронт є відкритим до співпраці з іншими громадськими організаціями, які серед своїх завдань вбачають необхідність подолання корупції у всіх сферах суспільного життя. З метою запобігання будь-яким спекуляціям, Антикорупційний фронт декларує свою незалежність від будь-яких політичних впливів і заявляє про підтримку будь-яких ініціатив і конкретних справ Президента, уряду і Верховної Ради, спрямованих на подолання корупції і оздоровлення ситуації в Україні.

На даному етапі коаліція Антикорупційного фронту України сприяє створенню громадських рад. Недавно, за ініціативою фронту, була створена Громадська рада при Департаменті Державтоінспекції МВС України. Укомплектована оперативна база для учасників коаліції Антикорупційного фронту України. Щодо інформації про конкретну діяльність, то відповідно до взятих на себе зобов’язань згідно з меморандумом ми дотримуємось конфіденційності з усіх питань.

Володимир Мозговий,
голова Київської міської організації
Cпілки Української Молоді,
член Громадської Ради по боротьбі
з корупцією при РНБО України

Газета центральних органів виконавчої влади України “УРЯДОВИЙ КУР’ЄР”,
08.02.2008 р., №25 (3685). http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=110820542&cat_id...

Координати Штабу Антикорупційного фронту України:

01004, м. Київ, вул. Антоновича, 7-в, к. 12;

тел. (044) 289-77-48, тел./факс (044) 239-23-62. http://www.sum.org.ua/afu.htm



КООРДИНАТИ УЧАСНИКІВ КОАЛІЦІЇ
АНТИКОРУПЦІЙНОГО ФРОНТУ УКРАЇНИ:



ВГО „Комітет по боротьбі з корупцією в органах державної влади, правоохоронних органах, прокуратурі та судах”
01004, м. Київ, вул. Антоновича, 7-в, оф. 12.
Тел. (044) 289-77-48, тел./факс (044) 239-23-62
E-mail: k@komitet-k.org.ua
Internet: http://www.komitet-k.org.ua/



Київська міська організація Спілки Української Молоді
02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, 160, 2 поверх.
Тел.: (044) 247-91-33. Факс: (044) 562-000-3.
E-mail(s): kmosum@gmail.com
kmosum@ua.fm
Internet: http://www.sum.org.ua/



ГО “Комітет протидії корупції та організованій злочинності”
01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 35-б, оф. 4.
Тел. (044) 599-58-77, тел./факс: (044) 286-55-40
E-mail: corruption.ua@gmail.com
Internet: http://www.kpk.org.ua/



ГО “Антикорупційний комітет”, Transparency International
(Національна контактна група Трансперенсі Інтернешнл в Україні)
03150, м. Київ, вул. Предславинська, 29, оф. 1.
Тел.: (044) 528-57-03, (067) 4465366, (067) 4465434. Факс: (044) 461-90-22.
E-mail(s): shalimova_anna@ukr.net
olga_mashtaler@ukr.net
Internet: http://www.transparency.org/


















































































Bookmark and Share