Інтернет для студентів: „книга знань” чи „копіювальна машинка”?


Це не тільки тому, що студенти у більшості своїй – народ лінивий. Це, по-перше, через погану обізнаність з можливостями Інтернету, через невміння шукати необхідну інформацію, вправно користуватися пошуковими системами, відфільтровувати зайву, та обирати необхідну інформацію, систематизувати та опрацьовувати її згодом. У свою чергу, ця проблема витікає з іншої, вже не так суб’єктивної, як об’єктивної – відсутності у переважної частини молоді можливості вільного доступу до мережі. Як ми побачили з опитування – більшість студентів користуються мережею в інтернет-клубах. Для студентського бюджету – це не таке вже й дешеве задоволення! Тому й виходить, що пересічному студентові значно легше (і менш накладно фінансово) скачати готовий реферат/курсову, аніж витрачати довгі години, а то й дні для пошуку необхіної інформації, яка б лягла в основу власної наукової роботи.

Звідси й відповідне ставлення до інформації з Інтернету у викладачів (особливо старшого покоління), які, побачивши серед використаних джерел посилання на сайти, одразу ж підозрюють плагіат, більше довіряючи інформації, знайденій „дідівськими” методами – серед стосів каталогів та книг у бібліотеці.

Загалом проблеми низької інтернет-культури молоді та вкрай малих можливостей доступу до Інтернету - відповідно на рівні української системи освіти та органів влади, які не можуть/не хочуть забезпечити вільний доступ до інформаційної мережі в усіх навчальних закладах (особливо сільських), хоча декларують це чи не на кожних виборах!”, - наголосила під час прес-конференції 13 лютого голова Ужгородської ФРІ Наталія Тернавська.



Bookmark and Share