В Української молоді з’явилась нова можливість долучитися до громадського руху країни


Отже, Михайло, розкажіть, як і у кого народилась ідея створення «Молодіжного НАСТУПУ»?

- насправді ідея народилася ще чотири роки тому. Тоді кілька однодумців, охоплених постмайданівськими емоціями, вирішили створити громадську організацію. В нас було просте бажання об’єднатися навколо спільних ідей та принципів, і разом робити щось хороше для своєї країни. Але досвіду тоді було не достатньо. Більшість з нас ніколи не позиціонувала себе, як молодіжних лідерів, ми просто працювали кожен у своїй сфері.
Навесні 2005 розпочався процес створення партії «Народний Союз Наша Україна», і маючи певний організаторський досвід, я та деякі мої колеги почали працювати з Київською молоддю у цій структурі. Трішки пізніше, вже як логічний результат – стало створення молодіжної ланки цієї парті – ВМГО «Молодіжний Союз Наша Україна», і тоді я вже став одним з співзасновників Київського осередку цієї організації. Ще пізніше – обійняв посаду заступника голови Контрольно-ревізійної комісії.
Мої колеги у цей час також набували досвіду у громадському русі – хто в реалізовував себе у благодійних проектах, кому була більш близька правозахисна тематика, хтось – пішов у політику.
Цей період в нашій Державі був насичений на події, тому досвід ми отримали за цей час чималий. Але з досвідом ми й отримували певне розчарування. Адже на діях все виявилось не так красиво, як ми уявляли у 2004. І виборчі процеси, що відбулись в нашій країні стали своєрідним лакмусовим папірцем. Не всі політики виявилися «чистими», не всі «бандити опинились в тюрмах», «наше життя не покращилось вже сьогодні», і в «перемогу справедливості» вдається вірити далеко не всім. В один момент ми зрозуміли, що час революцій на площах країни – минув. Настав час революції у громадянській свідомості та у кабінетах влади. Настав час дій. В кожного з нас за плечима вже з’явився багаж із розуміння тих чи інших процесів, але простору для реалізації задумів в своїх організаціях ми не знаходили. Тому і замислилися над необхідністю створення певної альтернативи, необмеженою ані цензурою думок, ані рвіням до посад окремих лідерів.
І от, 29 січня цього року, сталася майже історична подія – у день 90 річниці бою під Крутами, тихо і без зайвого пафосу відбулась установча конференція «Молодіжного НАСТУПУ».

Про установчу конференцію майже ніхто не знав. Вона проходила у закритому форматі?

-Ні, у закритому форматі вона не проходила. Про неї знали всі її делегати, а зайвої помпезності цій події ми не надавали свідомо. Ми нехоті щоб сама установча конференція – стала подією, тим більше, що дата її співпала з поминальними заходами за загиблими героями.

Яка ж мета «Молодіжного НАСТУПУ» і яку молодь об’єднує ця новостворена організація?

- Нашою метою є здійснення модернізації молодіжної політики в Україні та покрашення становища молоді. Об’єднати ми прагнемо дві діаметрально різні аудиторії молодих людей. Але об’єднати не в черговий Альянс, Союз чи Форум, а об’єднати навколо реалізації спільних проектів.
Щодо того, яку молодь ми об’єднуємо – це в першу чергу є дві аудиторії молоді. Першою нашою аудиторією є ще взагалі незадіяна в громадському русі молодь котра за рахунок відсутності негативного досвіду позбавлена шаблонного мислення. Котра здатна мислити більш ширшими, і в той же час, більш доступнішими категоріями. Котра здатна реально ламати систему, а не вносити в неї бліді штрихи.
Другою нашою аудиторією, як не дивно, є молодь що, задіяна в припартійних молодіжних організаціях. Точніше, та її частина котра розуміє, що платними мітингами молодь до політідеї не пристрастиш. Та частина, котра прийшла в політику не заради влади – як самоцілі, а заради влади, як інструменту для змінення на краще справ в Державі. Для котрої влада – це не привілей, а відповідальність. Ми хочемо об’єднати молодь з партквитками різного кольору, адже ділити їм по-суті нема чого. І як показує досвід, партійна молодь, нажаль, радше шукає внутрішніх ворогів. Тому переконаний, що вагома частка молодих людей, котрі хочуть чогось більшого для себе та своєї країни, зможе себе реалізувати разом з нами.

Які завдання ви ставите перед собою? Які ваші «наступальні» плани на найближчій час?

- Досить амбітні. В стратегічному сенсі – зробити Україну такою, щоб кожен її громадянин пишався тим, що має паспорт цієї держави. Зробити Україну такою, щоб наша молодь не шукала кращої долі за кордоном, а реалізовувала себе на всі 100% у своїй державі. Щоб ми позиціонували себе, як частку Європи, а не думали проте чи інтегруватися з нею.
Але для цього треба починати вже сьогодні робити маленькі кроки до великої мети. Почати ми хочемо з реалізації ряду проектів в рамках завдань «Молодіжного НАСТУПУ». Першою нашою ініціативою є публічне обговорення та затвердження на літньому Самміті Української молоді Програми «10 кроків на зустріч одне одному». Ця програма покликана об’єднати зусилля влади та молодої громадськості, зараз вона проходить внутрішню експертизу, і думаю що у березні цього року почнеться її публічне обговорення. В ній чітко покроково прописані завдання та шляхи їх реалізації.
Щодо інших проектів, то - це проекти культурно-просвітницького характеру, інформаційні та ті, що покликані активізувати діалог між владою та молоддю.

Тема молодіжної політики активно обговорюється зараз. Що ви можете сказати про неї? Чи задоволений «Молодіжний наступ» сьогоденним станом речей?

- Ми вважаємо, що Державна молодіжна політика має стати орієнтованою на молодь. І це завдання має стояти, як перед профільним міністерством, так і перед громадськими організаціями.
Нехай не ображаються наші славні молодіжні лідери, але сього дні лише 2% молодих людей задіяні у формалізованому громадському русі. 98% молодих людей поняття не мають, що таке «третій сектор» і «громадянське суспільство», і мало що знає про існуванні профільного Міністерства. Але це не має робити цю частину молоді меншовартою. Нашим спільним завданням має стати допомога цим молодим людям у самовираженні та особистісному зростанні. На нашу думку, сьогодні в молодіжній політиці є криза - криза нецікавості та невідповідності сучасним потребам молоді.
І наші чиновники, і наші молодіжні лідери, здебільшого, є просто не цікавими для більшості звичайних молодих людей. Проте головна проблема в тому, що й самі чиновники і лідери громадського руху починають цікавитися пересічними молодими людьми лише на передодні виборів.

Що нового ви пропонуєте молоді?

- Ну по-перше – ми пропонуємо. Це вже щось нове. Ми пропонуємо молоді заявити про те, що цікаво і що потрібно їй, а не молодим квазі-політиками, котрі відірвались від реального життя, опинившись у провладних кабінетах. Ми пропонуємо молоді, що ще не є задіяною ані в політичних рухах, ані псевдо-громадських організаціях, формувати свої, можливо навіть не формалізовані об’єднання. Для цього ми готові ділитися своїми знаннями та досвідом, допомагати організаційно. По-друге в нас є пропозиції для молодих людей, що входять до лав припартійних організацій. Ці пропозиції полягають у тому, що ми закликаємо перестати боротися за «посади заради посад», і почати використовуючи вже наявні в молоді ресурси. За одним круглим столом почати розробляти дійсно молодіжні, законодавчі ініціативи. І третя наша пропозиція стосується самої влади – прислухатися до молоді. Не до 12-15 молодих людей, котрі проголосили себе лідерами а до пересічних молодих людей, котрих чомусь ніхто не бере до уваги.

Ви зробили заяву щодо підтримки політики Президента України. Це офіційна політична позиція Вашої організації?

- Я б не сказав ПОЛІТИЧНА, і не сказав би ОФІЦІЙНА. На мою думку, коли люди заявляють про якусь «офіційну» позицію, це зазвичай означає, що в людей є ще одна позиція, «не офіційна». Підтримка Президента - це наша ЄДИНА ГРОМАДЯНСЬКА позиція. Адже всі ми у 2004 році виборювали своє право на вибір і ми вірили в кандидата Віктора Ющенка. І чому сьогодні через те, що не все виходить одразу, ми повинні перестати вірити йому, тепер - як президенту? Ми зробили свій свідомий вибір, і якщо повернути час назад – зробили б його знову не задумуючись ні на хвилину. Звісно, навіть ми розуміємо, що не всі пункти Програми «10 кроків на зустріч людям» виконано, але ми переконані, що, як свідомі громадяни, ми повинні допомогти Президенту та його команді в реалізації цих не простих завдань. Тому, нашим активом вже розробляється наша Програма – «10 кроків на зустріч одне одному», яка покликана об’єднати зусилля влади та громадськості, і таким чином досягти результату.



































Bookmark and Share