В УЖГОРОДСЬКОМУ ПРЕС-КЛУБІ ГОВОРИЛИ ПРО ЗБРОЮ


Автор історик, аспірант Києво-Могилянської академії Володимир Гуцул розповів про власну роботу та перспективи дослідження давньої зброї на Україні. Автор стверджує, що написав книгу у науково-популярному ключі, тож сподівається, що вона буде цікавою кожному, кого приваблює тема старовини і зброярства. «Раніше про описані мною предмети не публікувалося окремих праць. А в європейському контексті зброя завжди була певним показником технологічного рівня суспільства. Тому, мабуть, не варто сумніватися у доцільності її вивчення», — розповів автор дослідження. За його словами, зброєзнавство є науковою дисципліною із понад 150-літньою історією. У радянській історіографії ця тема не користувалася популярністю. Разом з тим матеріалу для подібних досліджень накопичилося чимало, тож слід, вважає В. Гуцул, очікувати якісного прориву у цій сфері у найближчий час. «Книжка написана на локальному матеріалі, але він досить легко вписується в європейський контекст. Оскільки міліарні технології не мали ні етнічних, ні політичних кордонів», — розповів автор.
На Заході меч давно перестав бути іржавим артефактом минулого, стверджує дослідник. Він став цілком ужитковим предметом, допомагає при вивченні давніх бойових мистецтв і використовується у показових боях. Коректні функціональні репліки європейських середньовічних мечів є предметом розвинутого виробництва і потужної індустрії продажу. Інтерес до давньої зброї поволі зростає і на Україні. Книга Володимира Гуцула стала пілотним проектом у цьому напрямку. Тут детально описано півтораручний, дворучний і кавалерійський меч (бастард), які зберігаються у фондах Ужгородського замку. «Бойові мечі…» видані у рамках історико-реконструкційного проекту «Ликіцарські гукани».
Про проект розповів один із його фундаторів — Владислав Товтин. Ідея з’вилася під час фестивалю етнічної культури у Шешорах, де кілька закарпатців вирішили започаткувати на Закарпатті нині популярний у світі напрям «жива історія». Так, «гукани» (за словником Юрія Чорі - «неосвічені простаки»), які мають історичний фах зайнялися практичним відтворенням життя минулих часів — костюмів, зброї, житла, знарядь господарства, кухні розваг. «За допомогою так званої «живої історії» люди мають змогу зануритися у минулі часи, яким найбільше симпатизують — хтось вбирається у середньовічний стрій, хтось бере участь у модельованих подіях Другої світової війни, хтось хоче спробувати пожити так, як жили його прабабуся і прадід», — каже В. Товтин.
Оформленням книги займалася поліграфіст і художник Мальвіна Кустрьо. «Тема оригінальнa і слід було відповідно проілюструвати дослідження, — каже вона. — Зміст пов’язаний із драматичними сторінками історії, тому я вибрала червоний і чорний кольори для основного фону. Сподіваюся, це якнайкраще передасть атмосферу, суть книги».
«Давня зброя має стиль, смак та беззаперечну харизму. В українських музеях назбиралося багато предметів, котрі чекають на своїх дослідників. Тому я сподіваюся, що ця книжка започаткує собою серію подібних видань», —переконаний Володимир Гуцул.

Ужгородський прес-клуб реформ
вул. Собранецька, 3
тел./факс(0312) 61-24-79, (050) 906-48-26
e-mail: uzhgorod@cure.org.ua
http: uzhgorod.cure.org.ua
Контакти:
Ірина Бреза, голова прес-клубу:
(0312) 61-24-79, e-mail: uzhgorod@cure.org.ua












Bookmark and Share