Костянтин Яковчук-Бесараб: «Пласт – це набагато більше, ніж просто виховна організація»


Що спонукало тебе два роки тому залишити свою роботу та стати головою КПС?

Передусім – віра у те, що Пласт – це набагато більше, ніж просто виховна організація. А також те, що мені хотілося вповні віддати той віртуальний «кредит», котрий я отримав від свого виховника, будучи юнаком. Кожна людина має кілька етапів у своєму житті. Пропозиція – оголошення конкурсу співпало із періодом мого життя, коли я міг присвятити Пластові більшість свого часу, як робочого, так і вільного.

Переконаний, що Головою виконавчої структури Пласту хотіли б стати багато пластунів. І не лише хотіли б, але й могли б – певні поради щодо покращення справ організації у певних ділянках, котрі я часом читаю на пластовому форумі, є, на мою думку, досить цікавими. Я їх періодично аналізую. Думаю, багатьом дописувачам варто спробувати свої сили у наступному конкурсі. Я вдячний Крайовій пластовій раді за виявлену до мене довіру, і сподіваюся, що мої слова надихнуть також інших кандидатів на каденцію КПС 2008-2010.

Яким чином формувалася команда КПС? Чи це була конкурсна основа, чи ти намагався зібрати команду «своїх» людей?

Не думаю, що можу у відповідь на це запитання сказати якесь загальне правило формування Крайової старшини. Конкурс оголошувався кожного разу, як виникала вакансія. Інше питання – були моменти, коли зовсім ніхто не зголошувався. В такому разі я просив людей допомогти мені у роботі КПСу шляхом долучення до команди. І я їм дуже вдячний за допомогу і якісну роботу.

Які першочергові завдання ти бачив перед КПС 2 роки тому? Які би поставив, оглядаючись назад?

Моїми завданнями були «три кити» діяльності будь-якої громадської організації: інформація, членство, фінанси. Думаю, вони б лишилися незмінними, якщо оглядатися назад.

Якщо конкретизувати, то цілі були наступними: по-перше, сприяти поширенню інформації про Пласт у суспільстві. Не загальної – про цілі, мету організації тощо, бо про них діти та молодь – наші потенційні члени і провідники, як правило, дізнаються із підручників історії. Ця інформація зачіпає небагатьох. Натомість, розповіді про те, що відбувається на багатьох заходах Пласту, зокрема у всьому сегменті пластової програми, є досить рідкісними. Вважаю, що вдалося надати доступ до інформації про те, що відбувається всередині Пласту українському суспільству.

У контексті розвитку членства вважаю беззаперечно вдалим і позитивним досвід проведення всеукраїнських пластових та очолюваних пластунами акцій на зразок Вифлеємського Вогню Миру, акцій, присвячених св. Миколаю тощо. Не тільки суспільство, але й сам Пласт повинен усвідомити, що йому під силу впроваджувати суспільно значимі проекти на високому організаційному рівні. Саме тут наші юнаки та юначки повинні мати змогу спробувати свій «Скобин лет» та «Скобин хват». А виховники і проводи всіх рівнів повинні у цьому допомогти. Чим ширше бачить світ юнак або юначка, переходячи до свідомого життя, тим вище виросте, і тим більше допоможе Україні і Пластові.

Якщо казати про фінанси – то розглядаю кілька напрямків. Залучення коштів – наприклад, більшість заходів у межах згадуваного раніше Вифлеємського Вогню відбувалися за підтримки спонсорів акції. Пласт вміє і може залучати додаткове фінансування. Диверсифікація джерел фінансування заходів організації – ще одна важлива тема. Вважаю, що тут також є певні напрацювання. але не буду хвалитися. Просто передам їх наступному (наступній?) Голові КПС.

Звичайно, є проблеми, котрі стосуються фінансів, і вимагають усвідомлення їх нагальності членством. Зокрема, йдеться про членські внески. Попри те, що вони становлять надзвичайно малу величину на місяць для одного пластуна, КПС не може не лише відшкодувати ними витрати, пов’язані із виходом та пересиланням наприклад Вісника, але й взагалі бачить внески певних осередків вирівняними лише перед КПЗ. За таких умов складно точно вираховувати і планувати надходження і витрати. Вважаю, що вкладка члена Пласту до Краю мусить зрости. Не глобально, але до такого рівня, щоб скарбники станиць та округ відчували відповідальність за кошти, котрі пересилають до КПС, і не вважали їх «копійками», забуваючи їх вчасно перерахувати.

Нажаль, вирішувати цю проблему доведеться наступному проводу Пласту. Вважаю, що мусить бути розроблений спеціалізований і максимально конкретний вишкіл для скарбників / фінансистів / фандрейзерів станиць. Можливо, цим напрямком займуться дівчата, котрі цього року проводили Економічний вишкіл. Думаю, їх допомога була б дуже на часі.

Що вдалось досягнути за каденцію? Чи є речі, в яких КПС зрушитись не вдалось взагалі?

Не вважаю досягненням виключно КПСу чи КПРу, але, без сумніву, позитивною тенденцією те, що Пласт активно співпрацює не лише із Мінмолоді, але й має позитивний досвід співпраці із МЗС («Вифлеємський вогонь миру – 2008», координатор – ст. пл. Соломія Кейван) та Міноборони. І у тому заслуга багатьох пластунів, не лише членів Крайової старшини, Окремо хочу відзначити допомогу у цьому напрямку Костянтина Жука. Є певні напрацювання і в напрямку інших міністерств, і про них знатиме наступний провід Пласту, я про це подбаю особисто (усміхається). Бо їх потрібно розвивати, одночасно не забуваючи про ті, що маємо.

Вважаю, що за каденцію вдалося досягнути кількох знакових точок. Одна із найважливіших – усвідомлення серед певної частини суспільства того, що Пласт вміє, може, і робить якісні проекти, спрямовані не лише на самого себе, вміє допомагати іншим, робити корисні для суспільства речі (маю на увазі, передусім, залучення значної частини наших осередків до всеукраїнської акції, присвяченої св. Миколаю, котру координувала ст. пл. Тетяна Бей) тощо. Залишилося, щоб ми самі почали більше вірити себе, у власні сили, і у Пласт загалом.

Безперечно, позитивом є також визнання Пласту на всеукраїнському рівні Указом Президента.

Охарактеризуй співдію КПР та КПС: чи обидва органи завжди мали однаковий погляд на речі? Чия позиція врешті домінувала?

У Статуті Пласту записано досить чітку модель співпраці Ради та Старшини. Не можу пригадати конфліктів. Але не буду ідеалізувати – часами дискусії були досить напруженими. Проте це, скоріше, робочі моменти. А домінуюча позиція у більшості випадків була не чиясь, а найдоцільніша у певній ситуації, і знаходилася вона у порозумінні.

При бажанні, можна шукати недоліків та конфліктів у ідеальних системах, і навіть їх знаходити. Або й взагалі – намагатися міняти основоположні документи організації. Хоча виглядає, що часом потрібно змінити ставлення, поглянути під іншим кутом зору. Тобто, спочатку спробувати змінити себе, а вже потім цілий світ навколо.

Що, на твою думку, заважає Пласту розвиватись так швидко, як би ми того хотіли?

Одразу скажу, якщо така причина є, то вона внутрішньопластова. Вона у наших головах, у наших переконаннях, у нашій неготовності сприймати нове. Часом це позитив, часом ні. Моя думка стосується процесу прийняття нового осередку, чи просто потенційного старшопластуна до Пласту. Нам, тим хто давно в організації, важко зрозуміти, що далеко не всі потенційні члени сприймають за позитив написання звернень до відповідних булав щодо проведення ВППП (Вишколу попередньої пластової підготовки – прим. Порталу), наприклад, або щодо прийняття до УСП чи УПС. Звичайно, там, де станиці сильні, досвідчені пластуни завжди допоможуть. Але, маючи за орієнтир правило світового скаутського руху – «те, що нам цікаво бути пластунами (скаутами), не означає, що іншим теж цікаво ними бути», вважаю, що наша організація мусить змінити ставлення до тих, хто хоче до нас приєднатися. Принаймні, не «заважати» – тобто, не перевантажувати їх обов'язками та письменами, поки вони не стали частиною нас, і не розуміють навіщо все це потрібне.

Які на сьогодні бачиш сильні сторони організації? В чому бачиш слабкі сторони?

Найбільша наша сильна сторона – ми дійсно є. На відміну від певної кількості організацій, котрі є лише «на папері». Нашою сильною стороною є те, що ми дійсно волонтерська, дійсно скаутська організація, котра не «прогинається» відповідно до ситуації у молодіжному русі.

Наші слабкі сторони, на мою думку – несистемність утримання старшого юнацтва та залучення нових членів старшопластунського віку для праці із юнацтвом та новацтвом. Поки не матимемо системи, чіткого підходу – кількість нашого членства коливатиметься. Частково ситуація погіршується думками про «концепцію адміністратора в Пласті». Вважаю, що адміністратор не може бути людиною, котра лише із книг знає про пластовий виховний процес. Бо у цьому суть Пласту – у вихованні доброго громадянина.

Талановита людина – талановита у всьому. Не погоджуюся із тим, що добрий виховник не може бути добрим адміністратором. Навпаки – праця із юнацьким гуртком є надзвичайним адміністративним досвідом. Адмініструвати пластові одиниці варто досвідченим пластовим виховникам. І навпаки – досвід адміністрування у Пласті варто починати із виховницької / впорядницької праці.

Яка історія написання стратегічного плану розвитку організації? Яка твоя роль у цьому?

На 9 Крайовому Пластовому З'їзді було покликано Стратегічну комісію

(Прим. Порталу: Резолюція №15 звучала так:

«Створити на 9 КПЗ крайову комісію по написанню стратегії Пласту. Доручити комісії представити проект стратегії розвитку Пласт НСОУ на позачерговому КПЗ, який відбудеться не пізніше, ніж через рік. Доручити Крайовому проводу забезпечити всебічне сприяння діяльності даної комісії. До складу комісії включити за згодою наступних осіб: пл.сен. Б. Гаврилишин, пл. сен. О. Криськів,пл.сен. В. Окуневський, пл. сен. Л. Захарчишин, пл. сен. А. Гарматій, пл. сен. О. Сич, пл. сен. В. Щекун, пл. сен. В. Стебницький, пл. сен. Б. Гасюк, пл. сен. О. Заліпська). Голову комісії доручити обирати членам комісії з поміж себе.» Згодом комісію очолив пл. сен. Василь Щекун, ЦМ)

Крайова Пластова Старшина лише допомогла систематизувати наявні матеріали семінарів стратегічного планування, а також думки багатьох пластунів та пластунок, котрі внесли значний внесок у розвиток нашої організації.

Чи готовий би ти був «підписатися» під реалізацією цього плану? Чому?

«Підписатися» готовий. Тому що у проекті Стратегії просто зібрані та систематизовані в один документ ідеї, котрі є актуальними і реалістичними для організації у даних умовах. Тим більше, що у нього були внесені правки та зауваження представників пластових округ.

Як оцінюєш роль Пласту в скаутському русі України?

Звичайно, вважаю, що це провідна роль. Проте – як і у спорті, і в інших галузях життя – свій статус потрібно підтверджувати справами. Але також вважаю, що не варто вважати себе апріорі «елітою», чи «найкращими пластунами (скаутами)», вже лише тому, що належимо до Пласту. Елітарність, винятковість – важка праця над собою, самовиховання. В іншому випадку діє правило східних єдиноборств – «той, хто вважає себе переможцем ще до початку поєдинку – вже програв».

Чи вважаєш особисто доцільним створення НОСУ і участь Пласту у ньому?

Вважаю, що у тих історичних реаліях Пласт створення НОСУ є доцільним. Участь Пласту і пластунів у НОСУ – також. Оскільки це структура, котра представлятиме Україну на світовому рівні, формуватиме уявлення решти світової спільноти про пластовий (скаутський) рух в Україні.

Вже будучи головою КПС, ти одружився. Чи вдалось достатньо уваги приділити сім’ї? Як ставиться дружина до твого «головування»?

Звичайно, періодично траплялися моменти, коли часу на сім'ю катастрофічно бракувало. Моя дружина – пластунка. Вона була виховницею, зв’язковою, і надалі продовжує робити все, що у її силі, щоб допомагати Пластові – готує новацькі вмілості на крайовий новацький табір, проводить заходи у станиці Київ. Тому у цьому плані мені дуже поталанило – підтримки і розуміння із її боку мені не бракувало і не бракує. І за це я їй також дуже вдячний, бо моє головування з часу мого одруження – це не лише мій внесок у Пласт.

Очевидно, що останні 2 роки у тебе минули під знаком Пласту. Чи не шкодуєш, що міг використати цей час якось по-іншому? Наприклад, на розвиток кар’єри, чи приділивши більше уваги сім’ї?

Міг, звичайно. Але не шкодую.

Чи готовий кандидувати на роль голови КПС знову? Чому?

Не кандидуватиму наступного конкурсу на Голову Крайової пластової старшини. Вважаю, що виконав переважну більшість тих пунктів, із якими подавався на посаду Голови виконавчої структури Пласту. Крім того, побачити, чи добре справи у організації, чи є динаміка, можна лише «із зовні». Дуже хочу, щоб покращення було помітне.

Розмову вів ст. пл. гетьм. скоб Богдан Рак



Довідка Пластового порталу
Ст. пл. Костянтин Яковчук-Бесараб, V народився 1982 року у Косові. Освіту здобув у ВДУ ім. Лесі Українки (прикладна лінгвістика). Одружений з Катею Яковчук-Бесараб з куреня «Буриверхи».

Ключові діловодства в Пласті:
– Співініціатор відновлення організації на Волині (1999)
– Виховник, звязковий (2000-2005)
– Комендант заходів («Плазма» – 2003, 2005, 2006)
– Комендант літніх таборів (2001-2006)
– Голова КПС (2006-2008)































































































Bookmark and Share