Іляш: „Державна молодіжна політика недостатньо агресивна”


Одного разу один політик сказав, що зосереджувати увагу на соціальних питаннях – це не що інше, як загравати з молоддю. Чи погоджуєтеся Ви з таким висловом?

Частково погоджуюся. Я вважаю, що молодим людям треба давати більше шансів самим вирішувати свої соціальні питання, надавати їм більше можливостей, які були б затверджені на законодавчому рівні, а просто робити інколи соціальні обіцянки - це не вихід із ситуації.

Чи всі види молодіжних субкультур мають право на життя?

Українські молодіжні субкультури малодосліджені, маловивчені, але чи мають вони право на життя чи не мають - це вирішує молодь самостійно. Я не думаю, що державний інститут має право заборонити вибирати. Інше питання: чи треба підтримувати молодіжні субкультури? Це визначатиметься тим, наскільки вони корисні для держави й конкретно для молодих людей, тобто тут постає і питання обов’язку перед суспільством, і чи ця культура культивує у собі певний виховний чинник, або зобов’язувальний, або суспільно-корисний, чи взагалі ця культура має якусь мету - це для мене є важливим. До таких культур я ставлюся позитивно. Всі інші, які є калькою або копією західних взірців, і не тільки західних, або просто шкодять здоров’ю, я не підтримую і вважаю, що з ними треба боротися.

Наскільки масова культура заполонила побут молодих українців?

Я вважаю, що немає тотального полону для українців (можливо, це пов’язано з моєю суб’єктивною оцінкою, тому що я працюю і спілкуюся з тими людьми, які соціально активні й бажають щось змінити). Масова культура суттєво впливає на українську молодь, але повністю вона не змогла опанувати нас, хоч небезпека в цьому, звичайно, є. Знову це наслідок того, що державна молодіжна політика недостатньо агресивна, щоб культивувати свої зразки нашої української культури.

Скажіть, будь ласка, як представник молодіжного середовища, як Ви ставитеся до вступу України в НАТО?

Я позитивно ставлюся, оскільки вважаю, що НАТО – єдиний варіант, і, на жаль, безальтернативний, який би міг нам гарантувати національну безпеку у сфері оборони, тому що ми не маємо достатньо відповідних ресурсів, ні фінансових, ні військових, щоб гарантувати безпеку нашим громадянам. Ми на цю тему дискутували, мабуть, років зо 3, проводили навіть відповідні наради у себе в організації, брали участь у різноманітних круглих столах і приблизно півроку тому прийшли до такого консенсусу в лавах нашої організації: на даний момент НАТО у нас - справді позитивна річ, і події в Грузії є дуже яскравим прикладом цьому.

Проте є суперечки щодо вступу України в ЄС. Тут, звичайно, набагато більше запитань, оскільки чимало нарікань викликає неготовність України інтегруватися у цей європейський простір з тих міркувань, що вона є недостатньо міцною як держава, що українська культура надто глибоко інтегрована в українське суспільство і не є домінуючою, та й економіка наша недостатньо сильна для того, щоб конкурувати всередині ЄС. З іншого боку, великі побоювання викликають у нас ліберальні цінності, пропаговані ЄС, оскільки вони можуть бути нам на шкоду, ми можемо загубитися як народ, який має власні традиції і культуру. Тобто, в України і суспільства немає ще достатньо імунітету для захисту своїх національних інтересів, відповідно - питання вступу до ЄС наразі залишається дискусійним, на відміну від НАТО.

Джерело: Молодіжна правда

















Bookmark and Share