В річницю подій 9 березня, стало відомо що організатори репресій проти молоді – учасників „За Правди !” може бути покарано


Зокрема, в інтерв’ю газеті Поступ спів-коордтнатор акції Україна без Кучми Володимир Чемерис зазначив: „Що ж до власне подій 9 березня, то учасники УБК, серед яких і політв`язні, підписали звернення до Президента Ющенка, голови СБУ та міністра внутрішніх справ Луценка (у 2001 році співкоординатор акції УБК) з вимогою дати політичну оцінку тим подіям, розслідувати їх і назвати імена посадовців, які дали правоохоронцям вказівку застосувати силу проти демонстрантів” (9 березня були затримані також молодь і студенти, учасники Громадського комітету опору „За Правду !”).
"Україна без Кучми" -- це був перший етап української революції. А те, що відбулося в листопаді і грудні минулого року -- другий етап. Але, мені здається, революція ще не закінчилася, бо не відбулися зміни політичних, економічних, соціальних відносин, що ми тоді вважали головною нашою вимогою. Так, Кучма пішов, але з ним не пішла його система” – вважає Володимир Чемерис, директор інституту „Республіка”.
Він вважає, що революція в Україні може відбутися і ще раз - „якщо систему влади не змінять і якщо новий уряд не проводитиме якісно нових змін. Такий народний вибух абсолютно можливий.



Повний текст інтерв’ю - "ВОЛОДИМИР ЧЕМЕРИС: "УКРАЇНА БЕЗ КУЧМИ" БУЛА ПЕРШИМ ЕТАПОМ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ"

Холодний весняний ранок 2001 року. День народження Кобзаря. Київ. Площа перед пам`ятником Тарасові Шевченку. Президент Леонід Кучма, тодішній прем`єр-міністр Віктор Ющенко і ще низка чиновників несуть квіти до Кобзаря. По інший бік міліцейських кордонів розлючений народ безперестанку скандує: "Кучму за ґрати!". Минає декілька годин, і, протестуючи проти владного свавілля, люди уже штурмують Адміністрацію президента. Ще через декілька годин міліцейське свавілля переростає у масові арешти членів УНСО, а також львівських студентів на київському вокзалі. Ці березневі події називають кульмінацією масштабної акції протесту "Україна без Кучми". Чому тоді не сталося Помаранчевої революції і що тоді саме трапилося, "Поступ" вирішив розпитати в одного з трьох співкоординаторів УБК, нині члена правління Інституту "Республіка" Володимира Чемериса.


-- Пане Володимире, сьогодні четверта річниця подій 9 березня. Що Ви тепер думаєте про УБК, коли Кучма уже пішов геть?

-- "Україна без Кучми" -- це був перший етап української революції. А те, що відбулося в листопаді і грудні минулого року -- другий етап. Але, мені здається, революція ще не закінчилася, бо не відбулися зміни політичних, економічних, соціальних відносин, що ми тоді вважали головною нашою вимогою. Так, Кучма пішов, але з ним не пішла його система.

Що ж до власне подій 9 березня, то учасники УБК, серед яких і політв`язні, підписали звернення до Президента Ющенка, голови СБУ та міністра внутрішніх справ Луценка (у 2001 році співкоординатор акції УБК) з вимогою дати політичну оцінку тим подіям, розслідувати їх і назвати імена посадовців, які дали правоохоронцям вказівку застосувати силу проти демонстрантів.

-- Чому тоді не відбулося Помаранчевої революції, що завадило?

-- Тут є низка причин. Я думаю, на той час суспільство не було готове... Тобто УБК власне була елементом "розкачки" суспільства. Якби не було УБК, то не відбулись би і помаранчеві події. Водночас я хочу наголосити, що це ще не кінець революції. Поки що в діях нової влади я не бачу того, що могло б змінити систему, а не людей біля державного корита.

-- Чи нині Вас влаштовує те, що тоді Ви робили? Може, щось би змінили?

-- Важко сказати. Не все те, що ми робили тоді, правильно, радше ми робили те, чого на той час вимагала ситуація. Різниця між УБК і Помаранчевою революцією полягає в тому, що тоді це був громадський рух, тобто люди вийшли на вулиці без закликів політичних партій. Можна згадати, що Ющенко взагалі не підтримував УБК, а Тимошенко приєдналася лише тоді, коли Кучма її звільнив з посади віце-прем`єра. Це був громадянський рух, і говорити про те, що б ми змінили, важко, бо це була громадянська ініціатива, люди нею керували. Ті події змінили і самих людей, а Помаранчеву революцію достатньо жорстко контролювали політики. Людей обмежували в гаслах, які проголошували на майдані зі сцени. Щобільше, в часи УБК ситуація для протестувальників була значно серйознішою. Відомо, що 18 осіб отримали термін позбавлення волі від двох до трьох років. Тепер усе було трохи спокійніше для самих учасників революції. Наприклад, було матеріальне забезпечення. А в нас цього не було. Все приносили люди.

-- Ви згадали про роль Ющенка в УБК. Крім того, що він не приєднався до акцій протесту, він тоді разом із Кучмою їх засудив. На Вашу думку, якби Ющенко приєднався до народу, революція відбулася б у 2001-му?

-- Думаю, що це мало що змінило б. Бо прихильники Ющенка, незалежно від того, що він назвав нас фашистами, уже були на нашому боці. Окрім того, їх тоді було мало. Але це не основне. Головне, що в той час люди ще не були готові до революції.

-- Звісно, УБК змінила людей. А опозицію? Чи відбулася тоді якась хоча б мінімальна консолідація?

-- Напевно, ні. Тимошенко до опозиції спонукала її відставка. Відставка Ющенка не одразу, але теж до цього спричинилася. Тобто нинішню опозицію не формували події 2001 року.

-- Ви знаєте, що увечері 9 березня київські правоохоронці масово арештовували і били львівських студентів (переважно членів ГКО "За Правду") через українську мову, львівську прописку чи державну символіку. Нині, коли міністром МВС став один із Ваших колег, співкоординатор УБК Юрій Луценко, винних у тодішньому свавіллі буде покарано?

-- Я вже говорив про звернення до міністра, глави СБУ і Президента. А судити про їхню роботу будемо згодом. Нині це ще зарано. Однак, якщо чесно, несподіванкою стала та кількість скандалів на одиницю часу, на яку спромігся Кабмін. Окрім того, не видно націленості на зміну системи влади. Втім, знову повторюся, про роботу уряду говорити ще зарано.

-- Пане Володимире, 9 березня як приклад української протестної діяльності може повторитися в новій Україні без президента Кучми?

-- Без сумніву. Це станеться, якщо систему влади не змінять і якщо новий уряд не проводитиме якісно нових змін. Такий народний вибух абсолютно можливий.

-- Ви відзначатимете якось четверту річницю подій 9 березня?

-- Я думаю, що якщо щось і відзначати, то це саме день народження Шевченка, а події 4-річної давнини не є святом.

Розмовляв Роман РАК, газета „Поступ”

Bookmark and Share