«Літо в Політехніку!»


Сесія після четвертого курсу була успішно складена, важкі іспити скінчилися, але мою надзвичайно перевантажену голову турбувало дуже складне і неминуче запитання: куди б його податися? Хотілося всього і одразу! Кишені при цьому були майже порожніми, а літню стипендію студентам 4 курсу взагалі не виплачують. Додому їхати не хотілося, а шукати нову роботу на літо тим паче.
Зібратися із думками допоміг, як завжди, «Контакт». У «друзях - online» віднайшлися Маша та Сірьога. Ми познайомилися з ними минулого літа у «Політехніці». До голови одразу полізли різні спогади, ностальгія. Захотілося повернутися на рік у минуле, зібратися нашою маленькою компанією та вирушити у подорож до лісу, чи на пляж або у Глібівку по морозиво. Маша мене підтримала у моїх мріях, проте на це літо у неї та у всіх інших вже були свої плани. Зібратися докупи знову виявилося «анріал».
Геніальна ідея прийшла сама собою. Їхати до «Політехніку» без давніх друзів та взагалі без нікого мені ніхто не заважав. Проте путівку у профкомі теж давати не хотіли. Довелося використати план «Б». Він полягав у тому, щоб сумістити корисне і приємне. Допомогли, зазвичай, у профкомі студентів КПІ. До «Політехніку» я вже їхала не звичайним відпочиваючим, а організатором культурно-масової роботи.
Затишний куточок табору мені вже був знайомий, а ось знайомство з новими відпочиваючими було ще попереду. В мене був потрясний настрій та потужний потенціал тільки від однієї думки про ціле літо у «Політеху»!
Спокій і затишок у таборі відчувалися на стільки суттєво, що здавалося ніби ти потрапляєш у інший світ без клопоту, неприємних думок, непотрібної біганини. Розмірений та повільний ритм життя дозволяв насолодитися кожною хвилиною відпочинку сповна. Хоча раніше були часи, коли атмосфера цього місця відпочинку була зовсім іншою. Шалені дискотеки збирали у таборі всю молодь із сусідніх сіл. Щоб розважитися, сюди приїжджали на машинах без дверцят та капоту і гуцали всю ніч до самого ранку. Гучні динаміки виносили на коридори корпусів та врубали музику, яка крутилася цілодобово. Тодішня молодь із радістю згадує свої пригоди та гулянки у «Політехніку».
Комусь відпочинок у «Політехніку» видався надто суровим. Команді регбістів співчував, мабуть, весь табір. Режим їхнього розпорядку дня був досить насичений: тренування – їжа – сон – тренування – їжа – сон. Баскетболістам та футболістам підфортило більше, бо вагому частину свого релаксу вони провели на пляжу.
Сонце, літо, море, ліс. Це гарантована формула бадьорості, гарного настрою та натхнення цілий рік «сумлінного» навчання. Тож, літо видалося приємним: нічні купання, пісні біля багаття, запливи на катамаранах, яскраві фот сесії, смажені сардельки, пляшка шампанського, випита на пляжі під нічним небом, дитячій сміх, нові друзі та знайомі та багато-багато кисню! А головне, в мене вже є плани на наступне літо!

Я знаю ти повернешся ще не скоро, але я цілий наступний рік буду на тебе чекати. Повертайся скоріше!

Юлія Баранова, студентка ІФФ









Bookmark and Share