Панове, нас зовнішньо оцінили. В чому ж сіль?


Оцінка знань проводилася як за звичною шкільною 12-бальною системою, так і за шкалою від 100 до 200 балів. Мінімальна кількість балів, достатня для подання документів до вищого навчального закладу, складала 124. Кількість учасників, щоне змогли стати студентами цьогоріч (отримали менше 124) становить 7,98 % від загальної кількості учасників тестування. Випускники мали можливість складати тестування з трьох предметів, один з яких (українська мова та література ) – був обов'язковим. 200 балів одразу з трьох предметів здобули 5 учасників: двоє - з Києва, двоє – з Львівської області, і один – з Криму. На превеликий подив, на процедуру зовнішнього оцінювання з’явилися не 100, а лише 76% учнів. Понад 400 тис. випускників цього року змогли подати свої заяви на зарахування до ВНЗ. Але кількість бюджетних місць – лише 145 тис.


А хто поза чергою?

Цікаво що навіть відмінні результати тестування не надали гарантію стати студентом бажаного вишу. Так, наприклад, абітурієнт, який за результатами загальнонаціонального тестування набрав максимум балів (600), зайняв 58 місце у рейтинзі рекомендованих до зарахування, хоча мав би бути першим. А справа в тому, що перші 57 місць були віддані пільговим категоріям. Цього року пільговики, що набрали хоча б 124 бали, зараховувались до ВНЗ поза конкурсом. Практично всі бюджетні місця на популярних спеціальностях у кращих універах країни зайняті ними. Точну кількість тепер вже студентів пільгової категорії Міністерство освіти оприлюднить наприкінці вересня. А поки для прикладу, кількість студентів, зарахованих без чи поза конкурсом до Львівського Медичного Університету ім. Данила Галицького, у порівнянні з минулим роком збільшилася у 4 рази. Через 6 років медичний контингент Львові буде представлений майже половиною пільговиків.

Міністерство охорони здоров'я наразі перевіряють достеменність медичних довідок таких абітурієнтів. Схоже, що основної мети зовнішнього тестування – винищення корупції у вищих навчальних закладах – Міносвіти так і не досягло. Корупційна схема «абітурієнт – виш» не зникла, а лишень перепрофілювалася в схему «абітурієнт – медичний заклад».


Тільки сертифікати… зуб даю

Як запевняв на початку вступної кампанії міністр освіти Іван Вакарчук, вступних іспитів та додаткових тестувань не буде. А ВНЗ, що «не впораються з переходом на нову систему, будуть позбавлені державного замовлення». Однак, всі порушники, як завжди, відбулися «легким переляком». Наприклад, ректору Запорізького національного університету Сергію Тимченку оголошено лише догану за проведення конкурсного відбору абітурієнтів без урахування балів сертифікатів з української мови та літератури. Найбільші проблеми були із Національним університетом "Києво-Могилянська академія", де правилами прийому передбачено додаткове тестування, яке враховується при конкурсному відборі. Міносвіти і офіційні листи ректору надсилало, і навіть до прокуратури обіцяло звернутися. Однак додаткові тести так ніхто і не відмінив. Натомість Вакарчук заявив, що найсправедливішим покаранням для таких ректорів є громадський осуд. Мовляв, совість замучить.


Реформування реформи

Після 2009 року Міністерство освіти планує внести деякі корективи щодо зовнішнього тестування. Зокрема, нацменшини будуть зобов’язані складати тести українською, кількість предметів буде зменшено з 11 до 8 – не буде правознавства, зарубіжної літератури, економіки та всесвітньої історії, натомість введуть іноземну мову. А головне – для абітурієнтів не передбачається жодних пільг.
















Bookmark and Share