ЗАЯВА громадськості проти зневаги над жертвами ГОЛОДОМОРІВ


Велику увагу відзначенню тих сумних, жахливих подій Президент приділив і цього року. 25 вересня він видав Указ “Про заходи у зв’язку з Днем пам’яті жертв голодоморів”. З метою гідного вшанування, належного забезпечення заходів до Дня пам’яті жертв голодоморів керівник нашої країни з-поміж іншого постановив:

— “запропонувати релігійним організаціям провести 22 листопада 2008 року панахиди за жертвами Голодомору”;

— “оголосити 22 листопада 2008 року о 16.00 на вшанування пам’яті жертв геноциду Українського народу хвилину мовчання, зупинивши на цей час роботу в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях (крім підприємств, де це не допускається за технологією виробництва), рух громадського та приватного транспорту з подаванням відповідних звукових сигналів”;

— “на території України 22 листопада 2008 року приспустити Державний Прапор України, обмежити проведення розважальних заходів, внести відповідні зміни до програм радіо і телебачення”;

— “активізувати роботи з демонтажу пам’ятників та пам’ятних знаків особам, причетним до організації Голодомору 1932—1933 років в Україні та політичних репресій, а також з відповідного перейменування вулиць, площ, провулків, проспектів, парків та скверів у населених пунктах”;

— “організувати у День пам’яті жертв голодоморів покладання траурних вінків і композицій із житніх та пшеничних колосків до пам’ятних знаків, місць поховань жертв голодоморів, вшанування пам’яті загиблих хвилиною мовчання, запалення свічок та проведення щорічної Загальноукраїнської акції “Засвіти свічку”, а також вечорів-реквіємів та інших скорботних заходів”.

На Державний комітет телебачення та радіомовлення України покладено обов’язок “забезпечити широке висвітлення в засобах масової інформації підготовки та проведення заходів до 75-х роковин Голодомору 1932—1933 років в Україні та Дня пам’яті жертв голодоморів”.

Українські націоналісти підтримували й підтримують главу Української держави в цих починаннях. ОУН неодноразово наголошувала: будуючи сьогодні свою державу, закладаючи підвалини майбутнього, ми не маємо права на байдужість і безпам’ятство. Нечувані злочини проти нашого народу забуттю не підлягають!

Проте ми змушені вказати на те, що ще минулого року своїм Указом “Про заходи у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932—1933 років в Україні” Президент зобов’язав державні адміністрації “вжити в установленому порядку заходів щодо демонтажу пам’ятників та пам’ятних знаків, присвячених особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932—1933 років в Україні та політичних репресій, а також щодо перейменування в установленому порядку вулиць, площ, провулків, проспектів, парків та скверів у населених пунктах України, назви яких пов’язані з такими особами”. На жаль, питання так і не зрушило з мертвої точки. Як минулорічний, так і цьогорічний укази в цій частині залишаються знехтуваними. Тому доводиться повторюватися: це неприпустиме явище, яке свідчить про безвідповідальність і недбале ставлення високопосадовців до виконання своїх обов’язків.

Так бути не повинно, і так не буде! Ми, українські націоналісти, не відступимось. Наполягаємо на тому, щоб зі столиці нашої держави були прибрані пам’ятники катам і запроданцям. Розпорядникам і здійснювачам Голодомору немає місця на українській землі!

Також нас надзвичайно турбує невиконання розпорядження глави держави, яке стосується “обмеження проведення розважальних заходів, унесення відповідних змін до програм радіо і телебачення”. Прикро про це говорити, але серіали, які прославляють загарбників України, звеличують чекістів, енкаведистів і смершівців, вихваляють поневолювачів нашого народу, по суті, тих, хто сприяв голодоморам, та їхніх світоглядних спадкоємців, — це наша дійсність. Паплюження всього українського творцями сміху без причини з різноманітних “кварталів”, “камеді-клабів”, “кривих дзеркал” також стали звичайними явищами. Державні установи, покликані здійснювати нагляд у цій галузі, зокрема Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, чи то легковажать цим питанням, чи то перебувають у дрімотному заколисанні, чи то мовчки споглядають, чи то потурають україножерам.

Натомість ми, українські націоналісти, переконані: художні стрічки, які суперечать засадам патріотичного виховання, — це підкоп під основи нашої держави, а розважальні заходи в скорботні дні є кричущою зневагою до пам’яті жертв голодоморів. Ми не потерпимо глуму й будемо послідовно й наполегливо класти край будь-яким таким проявам, спонукатимемо наділених повноваженнями таки стати владою.

У посадовців немає права забувати, що відповідно до Закону “Про Голодомор 1932—1933 років в Україні”, всі ми, а вони — насамперед, мусимо “усвідомлювати моральний обов’язок перед минулими та наступними поколіннями українців”.

Вимагаємо навести лад в українському інформаційному просторі!

Провід Київської міської організації ОУН
Провід Київської міської організації «Тризуб» ім. С.Бандери
Заступник голови Центру Національного відродження ім. Степана Бандери Тарас Рондзістий
Голова Оргкомітету підготовки міжнародного суду над злочинами комунізму проти людства Ігор Лісодід
ВО Голови Київської організації Конгресу українських націоналістів Юрій Шепетюк
Голова ГО «Люстрація» Олег Осуховський
Центральний Провід Української партії
Голова Молодіжного Націоналістичного Конгресу Ярослав Іляш
УНА-УНСО
Голова Київської міської організації Спілки Української Молоді Володимир Мозговий




































Bookmark and Share