„Чиста Україна” в Чернівцях: комунальне господарство і допомога сиротам


Коли 26 лютого 2005 р. до офісу громадської організації “Чиста Україна” зайшов п. Костянтин Гайна і почав розповідати про стан будинку, в якому проживає він та ще 12 сімей (це близько 25 чоловік), ми, керівництво “Чистої України”, були настільки вражені, що свідоме мислення до нас повернулося орієнтовно через годину.

ЖАХЛИВО-ПРЕКРАСНИЙ БУДИНОК.
Пан Костянтин переїхав до нашого міста в 1973 році і оселився в будинку по вул. Лермонтова, №1. Квартиру він отримав чудову, простору, на другому поверсі. Мав в своєму розпорядженні горище та підвал. Цим був дуже задоволений. Облаштувавшись, він помітив маленьку тріщину, яка проходила через його квартиру. Молодий, сповнений енергією, в 1975 році звернувся до Районного житлового управління, що знаходилось по вул. П. Мирного. Цей похід не приніс ніякого результату. “Вот с того времени мы и ходим везде и всюду. И БЕСПОЛЕЗНО!” – говорить п. Гайна. Ця тріщина з роками руйнувала міць та силу архітектурної пам’ятки.
Сьогодні, коли ми пішли і на власні очі побачили ту тріщину, то боялися підійти до будинку (я не кажу про те, щоб зайти всередину). А там живуть люди!
Проте, набравшись сміливості, ми таки зайшли. Друзі, тріщина (яка проходить через весь будинок, квартири, загальний коридор) досягає п’яти сантиметрів. ЖАХ!!!
Коли Микола Федорук вперше балотувався в мери м. Чернівці, пан Костянтин задав йому наболіле запитання. Було багато обіцяно (ну, як завжди), але нічого не робилося. Проходив час, а будинок ставав ще більш небезпечний для проживання.
Минав час, п. Костянтин неодноразово звертався до мерії нашого міста, питав про те, коли ж все-таки будуть робити капремонт будинку. Відповіді були: “Скоро.”, “Все буде добре.”, “Ваш будинок стоїть на контролі перший.”... і т.д.
Наполегливий мешканець цього будинку не здавався і прагнув добитися позитивного результату. Походи до мерії були частими: “И когда я надоел, п. Федорук сказал, чтоб я больше не ходил к нему, мол, “я Вам нічого не зроблю, і після мене Вам будинок також ніхто робити не буде” (зі слів п. Гайни).
Після цієї розмови п. Гайна добився того, що їх будинок взяли під свій “контроль” житлово-комунальне підприємство... І-і-і... НІЧОГО!!!
Незабаром, поряд з вже існуючою проблемою, з’явилася ще одна – потік дах... Знову численні звертання, походи, зіпсовані нервові клітини, марно витрачений час.
Але стільки терпіння, як у пана Костянтина, Бог дав не всім. Він не опускає рук перед цією проблемою і добивається того, щоб житлове управління взялося за цю справу. В нашому місті не все буває гладко... Почали міняти дах. Розібрали його над квартирою пана Костянтина. Робота затихла. Взимку(!), коли сніг та холод.
Пішов сніг, потекла стеля, пожовтіли стіни. НЕПРИЄМНО (одним словом). Знову скарги... Проте у відповідь почув наступне: “Идите жалуйтесь хоть к Кучме (Боже борони! авт.)”. Самі розумієте чому таке сказали.
Вже більше 25-ти років - БІДА... Але пан Костянтин не здається й сьогодні. Він вірить в те, що нинішня влада наведе порядок з цим питанням. “Если пришли Ющенко с Тимошенко к власти, мне кажется, что эти люди наведут порядок, но пока они оттуда прийдут сюда, то они, местная власть, кровь попьют…”
Ми, діячі громадської організації “Чиста Україна”, створили комітет моніторингу з проблем комунального господарства м. Чернівці, і будемо детально розглядати ряд таких питань. Хто володіє подібною інформацією – надсилайте за адресою: м. Чернівці, вул. Ломоносова, 2.
Скільки потрібно розвалених будинків, скалічених людей (які проходячи під будинками отримують травми через те, що сипиться штукатурка та обвалюються карнизи), скільки людей потрібно висилити з їхніх помешкань через аварійний стан будинків? На ці питання не дасть відповіді ні одна посадова особа. Будемо чекати наступного обвалу будинку по вул. Лермонтова, чи нам вистачить інцидентів по вул. О. Кобилянської та по вул. Т. Шевченка? Чи буде влада вчитися на своїх помилках? Чи буде запобігати травмам та фатальним випадкам?
Інформація про аварійний стан будинку та про ”походи” Костянтина Гайни підтверджується чисельними актами з 1998 року по сьогодення, які зберіг пан Костянтин.

P.S. До речі, 01березня 2005р. на сайті міськради (www.city.cv.ua) з’явилася інформація, яку подаємо у повному обсязі нижче. Слід лише зазначити, що це відбулося після того, як “Чиста Україна” почала детально аналізувати існуючу проблему. Збіг? Не думаю... Чи варто вірити цьому? Також не думаю...
АВАРІЙНІ БУДИНКИ РЕСТАВРУЮТЬ (ІЗ САЙТУ МІСЬКРАДИ)
ЛЬВІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ “УКРЗАХІДПРОЕКТРЕСТАВРАЦІЯ” ЗАВЕРШИВ ВИКОНАННЯ ПРОЕКТУ РЕМОНТНО-РЕСТАВРАЦІЙНИХ РОБІТ АВАРІЙНОГО БУДИНКУ ПО ВУЛ. ЛЕРМОНТОВА, 1, ЩО ВХОДИТЬ В ЗОНУ ІСТОРИЧНОЇ ЗАБУДОВИ МІСТА.
Проектом передбачено скріплювання будинку спеціальними горизонтальними і вертикальними поясами та рамами, повну заміну аварійних поверхових перекрить і перемичок на монолітні залізобетонні.
Технологія проведення ремонтно-реставраційних робіт вимагає тимчасового відселення мешканців. Роботи розпочнуться після розгляду технології їх виконання на технічній раді , що діє при департаменті містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради, а також попереднього їх погодження з мешканцями будинку.
В березні-квітні буде замовлено виготовлення проектно-кошторисної документації на ремонт ще двох аварійних будинків в історичній частині Чернівців – по вул. Суворова,6 та Доброго,15. Відреставрують зазначені будинку вже в цьому році.

Худик Назарій, “Чиста Україна”
P.P.S.: ... побачимо як “кипітиме” робота!!! 


Все починається з малого
„Пустіть діток... бо Царство Небесне належить таким”.
Матвія 19;14.

Отже, все починається з малого...
Під такою назвою в неділю проходила благодійна акція в обласному дитячому будинку що по вулиці Винниченка, 119.
В цей холодний, типово зимовий день стіни дитячого будинку виглядали ще більш блідими. На подвір’ї дітей не було оскільки ми прийшли саме під час обіду і вихованці були в їдальні.
Кожен з нас відчував хвилювання перед цією зустріччю, оскільки не всі мали досвід спілкування з дітьми, а до діток, які виховуються тут, потрібен особливий підхід, особлива увага. Ці малюки за щось покарані життям. Чи то за гріхи батьків, чи, може, за гріхи суспільства.
У кожної дитини, з тих, що закріплені за будинком, своя доля і своя історія. Соціальні сироти, круглі сироти, діти, чиї батьки позбавлені батьківських прав. В когось є старші брати чи сестри, ще теж неповнолітні, в когось – бабуся, яка забирає до себе на вихідні. Але для більшості з них домівкою є ця похмура будівля.
В складних умовах сьогодення не солодко доводиться дітям, що знаходяться на забезпеченні держави. Багато чого не вистачає – одягу, продуктів, грошей. Але, як кажуть, світ не без добрих людей. Знаходяться охочі допомогти і помаленьку матеріальну скруту вдається подолати, але більшою і, безперечно, важливішою є скрута духовна.
Цим маленьким людям не вистачає уваги і підтримки. Про це говорили очі – сині, чорні, сірі, чисті і наївні, коли ми, активісти громадської організації ”Чиста Україна”, увійшли до ігрової кімнати. Ці очі світилися щирістю і цікавістю, а ще у всіх читалось німе питання, яке озвучив дев’ятирічний Сергійко: „А скажіть, чому Ви взагалі до нас прийшли? Де ви були раніше?” Слушно. Ми відповіли дітям щось банальне, а самі задумались. А й справді, де ми були раніше? Чи не через байдужість нашу і таких, як ми, цих дітей чекає вулиця, милостиня і крадіжки, алкоголь і наркотики?
Так, важко виховувати дитину поза сім’єю, важко прищепити їй ті цінності, які передаються у священному ритуалі виховання батьками вдома. Так само складно пояснити дитині, який прекрасний світ, коли вона щоденно стикається з несправедливістю з боку вихователів, з боку старших товаришів, які відбирають ті скупі подарунки, що час від часу дістаються дітям. Як пояснити їм, що добре, а що погане, коли в своєму житті вони стикались лише з вовчими законами нашого суспільства, де панує боротьба за виживання – якщо не ти, то тебе.
А для того, щоб не втратити цих дітей остаточно, потрібно показати їм світ з кращого боку. Для цього треба не так вже й багато. Всього-на-всього, наша зацікавленість у тому, щоб вони колись стали достойними громадянами України. Об’єднавши зусилля, ми зможемо врятувати мешканців схожих закладів від вулиці, адже це можливо лише тоді, як вони відчують що комусь потрібні.
Саме тому активісти громадська організація ”Чиста Україна” вирішили не зупинятись на цій єдиній акції. Організація планує надавати регулярну посильну допомогу дитячим будинкам, інтернатам, лікарням. Ми готові співпрацювати з тими, хто думає так, як ми. Ми впевнені, що наше діло чогось варте, адже, якщо хоча б одна дитина завдяки нам відчує себе трішечки щасливішою, можна говорити що наші старання досягли своєї мети.

Таїсія Заплітна, ”Чиста Україна”

Bookmark and Share