Освітянська профспілка і київська влада: почався конструктивний діалог ?


 24 лютого 2009 року Київська міська організація Профспілки працівників освіти і науки України у Будинку культури КПІ провела загальні збори голів первинних профспілкових організацій закладів освіти столиці.
             Тема зібрання – обговорення кола освітянський проблем та вироблення стратегії захисту трудових та соціально-економічних прав і гарантій освітян столиці. У зборах взяли учать майже 1100 профспілкових лідерів київських шкіл та вищих навчальних закладів м. Києва.
             Запрошені високопосадовці виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації – виконуючий обов’язки голови КМДА Анатолій Костянтинович Голубченко, заступник голови КМДА Віталій Станіславович Журавський, начальник Головного фінансового управління Віктор Михайлович Падалка, начальник Головного управління освіти і науки Лілія Михайлівна Гриневич, а також голова Асоціації керівників шкіл м. Києва Юрій Володимирович Шукевич.

 „Низька заробітна плата і драконівські тарифи на ЖКП, на тлі проекту бюджету освіти – 2009, призведуть до зубожіння кожної освітянської сім'ї.
...Ми підтримаємо лише соціальний бюджет, що включає наші вимоги, які ми неодноразово висловлювали Київській владі – і у численних зверненнях, і біля стін мерії 12 лютого 2009 року. Якщо ж наші вимоги проігнорують і цього разу, ми підтримаємо ініціативу Київської міської ради профспілок щодо входження у трудовий спір із КМДА”

Голова Київської міської освітянської профспілки
Олександр Яцунь

„Зараз відбувається загальне зменшення видатків на потреби галузі. Із цих коштів вдається закласти лише асигнування на надбавку 50% керівникам навчальним закладам і 10% – усім працівникам, решта залежить від подальшого корегування бюджету”
Начальник Головного фінансового управління
Віктор Падалка

 

„Вилучення коштів Кабінетом Міністрів із бюджету Києва у 2009 році складає 7,5 млрд при загальному бюджеті 15,6 млрд. Назріла потреба корегування міського бюджету і зменшення перерахування коштів до загального державного бюджету України”
 
Начальник Головного управління освіти і науки
Лілія Гриневич

„Я особисто призупинив дію розпорядження про підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги і медичні послуги в державних та комунальних закладах охорони здоров’я. Тепер пропоную створити тристоронню Раду соціального партнерства до складу якої увійдуть і профспілки. Давайте робити діалог між владою і профспілками та разом спробуємо ще раз все вирахувати, обговорити і прийти до вирішення цієї проблеми”
Виконуючий обов’язки голови КМДА
Анатолій Голубченко

Освітяни столиці поставили перед керівниками КМДА багато незручних для них запитань, сподіваючись отримати аргументовану та прийнятну для розуміння відповідь.
Запитання Миронова Володимира Юрійовича до виконуючого обов’язки голови КМДА Анатолія Костянтиновича Голубченко
 
– Ви запропонували діалог. Я, як голова первинної профспілкової організації студентiв НТУУ „КПІ”, готовий від імені 32 тисяч студентів цей діалог розпочати саме зараз.  Хочу висловити наступне – є ряд питань, які наша Київська міська адміністрація може вирішити без копійки грошей. Було б бажання.  Прямий приклад – за останній рік адміністрація вузу подавала на розгляд голови КМДА офіційні листи про надання дозволу на проектування та будівництво соціальних об’єктів університету. Мова йде про будівництво гуртожитку у КПІ під Євро–2012. Є відповідна постанова Кабміну на виділення коштів. Маємо гранд від Уряду Республіки Корея на будівництво центру інформаційних технологій для навчання студентів. Є спонсорські кошти на будівництво навчально-лабораторно корпусу ФАКСу. Адміністрація КПІ декілька разів зверталась до голови КМДА щодо цих питань, а дозволу так і не отримано. Потрібен лише підпис.
      Тож у мене питання – за той час, коли ви будете на посаді виконуючого обов’язки голови КМДА, ми зможемо попасти до вас на прийом (і без 50 тисяч доларів, як це роблять інші)? І чи Ви зможете дати дозвіл на проектування та будівельні роботи, адже це все життєво-необхідні об’єкти для студентства КПІ? Давайте почнемо діалог прямо зараз!
 
Відповідь Голубченка Анатолія Костянтиновича
– Ви, напевне, добре знаєте, що уже багато років дружу із ректором НТУУ „КПІ”. Насправді ж не було жодного питання, яке він мені задав, і яке не було вирішене негайно. Я, про те, що ви сказали щойно, прочитав у газеті. Тож я вам обіцяю, що діалог уже розпочався. Можете підійти до мене прямо завтра.
    

            25 лютого 2009 року о 10-00 годині відбулося розширене засідання Київської міської ради профспілок. Було прийнято рішення про призупинення акції протесту 26 лютого 2009 року. Виконуючий обов’язки голови КМДА Анатолій Голубченко виступив з інформацією про те, що 20 % освітянам будуть враховані у проекті бюджету на 2009 рік.
           У свою чергу об’єднання профспілок м. Києва, у тому числі й Київська міська організація Профспілки працівників освіти і науки України, готові до конструктивної співпраці із київською владою. У разі невиконання вимог – профспілки вступають у трудовий спір із КМДА.
 
Колективний трудовий спір (коментар юриста )
             Порушення роботодавцями законодавства про працю, невиконання умов колективного договору, недосягнення згоди щодо встановлення чи зміни соціально-економічних умов праці: невчасна виплата заробітної плати, зменшення рівня оплати праці працівників, неоплата передбачених законом оплачуваних відпусток тощо, є причиною виникнення колективного трудового спору.
             Для вирішення коле ктивного трудового спору застосовується ряд, передбачених законодавством процедур: розгляд вимог працівників на зборах (конференції) трудового колективу, затвердження вимог працівників профспілкою, створення примирних комісій та трудового арбітражу. В тому випадку, якщо роботодавцем було відмовлено у задоволенні вимог трудового колективу, працівники мають право перейти до страйку. Право працівників на страйк гарантоване Конституцією України. Ніхто не може бути примушений до участі чи неучасті у страйку.
             Участь у страйку не є порушенням трудової дисципліни і не може розглядатись роботодавцем як підстава для застосування дисциплінарних стягнень: догани чи звільнення. Разом з тим, дні участі у страйку працівникові не оплачуються. Страйк, хоча і застосовується як крайній засіб вирішення колективного трудового спору, водночас є одним з найбільш дієвих методів на шляху до задоволення вимог працівників та врегулювання трудового конфлікту.

Джерело: http://studprofkom.kpi.ua/news/?id=1316

Bookmark and Share