Пропозиції до президента з приводу конституційної реформи від громадських організацій


Вельмишановний пане Президенте України!
З завершенням президентської виборчої кампанії наша держава стала на новий шлях розвитку. Сформовано персональний склад Кабінету Міністрів України та затверджено Програму його діяльності. Очевидно, що в обраному напрямку європейської інтеграції нас чекає важка праця та багато випробувань.
Проте одним з “наслідків” виборів Президента України є ухвалений 8 грудня 2004 року Закон України “Про внесення змін до Конституції України” №2222-ІV. Не зосереджуючись нині на змісті цього Закону (який заслуговує надзвичайно критичної оцінки), мусимо визнати, що сама процедура його ухвалення поставила під загрозу національну безпеку нашої держави, адже йдеться про стабільність інститутів держави та легітимність державної влади після 1 вересня 2005 року (чи 1 січня 2006 року).

Відомо, що “пакетне рішення” було нав’язане як умова виходу з політичної кризи, хоча значна частка провини лежить і на колишній опозиції (насамперед, фракції “Наша Україна”), яка своєчасно не підготувала і не оприлюднила власного бачення політичної реформи.

Але, незважаючи на мотиви і умови прийняття того рішення, а також Ваші публічні зобов’язання як кандидата в Президенти України, ми змушені сьогодні від Вас вимагати дій у новій якості – Президента України.

Відповідно до статті 102 Конституції України Президент України є гарантом додержання Конституції України. Сумнівів у легітимності прийнятого 8 грудня 2004 року Закону України “Про внесення змін до Конституції України” більш, ніж достатньо. Зокрема, Верховна Рада України, ухвалюючи цей Закон порушила вимоги статті 159 Конституції України, оскільки не отримала висновку Конституційного Суду України щодо відповідності законопроекту №4180 із новими внесеними до нього поправками вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Ми переконані, що держава не може жити за напівлегітимною Конституцією.

Ми підтримували позицію народних депутатів України, які вважали необхідним оскарження до Конституційного Суду України даного Закону. Але цього досі не зроблено. Таке “заморожування” проблеми може бути використане у майбутньому для дестабілізації ситуації в Україні та створення політичної кризи у “зручний” момент.

Відтак ми очікуємо, що всякі сумніви щодо легітимності конституційних змін будуть зняті якнайшвидше. Якщо у Ваших політичних партнерів - соціалістів - немає сумнівів у їх легітимності (про що публічно заявляв О.Мороз), то тим більше доцільно через конституційне звернення припинити усякі спекуляції з цієї проблеми. Держава не може бути заручником вимог однієї політичної партії.

Маємо також зробити застереження, щодо того, що начебто визнання неконституційним Закону №2222-IV може поставити під сумнів ухвалені того ж дня зміни до Закону України "Про вибори Президента України" чи тим більше результати виборів. По-перше, Закон України "Про особливості застосування Закону України "Про вибори Президента України" при повторному голосуванні 26 грудня 2004 року" уже пройшов "чистилище" Конституційного Суду України. По-друге, проблеми легітимності Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року пов`язані насамперед з процедурними підставами, адже порядок внесення змін до Конституції України суттєво відрізняється від процедури прийняття звичайного Закону.

На завершення можемо додати, що за своїм змістом Закон України “Про внесення змін до Конституції України” від 8 грудня 2004 року суперечить і обраному Україною курсу на європейську інтеграцію. Про антидемократичність деяких його змін прямо зазначала Венеціанська комісія.

Отже, звертаємося до Вас як до Президента України з проханням використати Ваше право на конституційне звернення для з’ясування питання про конституційність ухвалення Закону України “Про внесення змін до Конституції України” від 8 грудня 2004 року №2222-ІV.

Усі зобов’язані прийняти будь-яке рішення Конституційного Суду України. Але якщо Конституційний Суд України визнає неконституційним Закон України “Про внесення змін до Конституції України” від 8 грудня 2004 року №2222-ІV, то ми вимагаємо, щоб справжня політична реформа здійснювалася відкрито, з публічним обговоренням і залученням громадськості.

Центр політико-правових реформ
Інститут громадянського суспільства
Харківська правозахисна група
Українська Гельсінська спілка з прав людини
Український незалежний центр політичних досліджень
Школа політичної аналітики
Міжнародний центр перспективних досліджень
Фонд “Право і Демократія”

Bookmark and Share