Проблеми громади вирішуватимуться спільно: владою, бізнесом і громадськими активістами


Такого висновку дійшли учасники круглого столу „Співпраця між громадськими організаціями та бізнесом для вирішення проблем громади”, який сьогодні проводився Асоціацією захисту прав молоді Волині. Круглий стіл став черговим кроком у реалізації проекту „Розвиток співпраці бізнесу та громадських організацій у Волинській області” в рамках проекту „Воля громадська-сила могутня!”, що впроваджується ІСАР „Єднання” за фінансування Агентства США з міжнародного розвитку.
Чи готовий сьогодні волинський бізнес вести себе по-соціальному відповідальним? Поняття „соціальна відповідальність бізнесу” по-різному розуміють у нашій країні та за кордоном. Згідно західних стандартів, соціально відповідальна компанія піклується не лише про матеріальне благополуччя своїх співробітників, а й дотримується норм громадянського суспільства, стимулює та підтримує інновації у соціальній сфері. Українські бізнесмени, здебільшого, вкладають у поняття „соціальної відповідальності” лише виконання встановлених законом зобов’язань перед державою та „ситуативне” спонсорство.
За словами, Миколи Іванюк, керівника проекту та виконавчого директора Асоціації захисту прав молоді Волині головною проблемою у налагодженні співпраці між громадськими організаціями та бізнесом є те, що не відбувається ефективного діалогу між двома секторами. З понад 800 громадських організацій Волині, дієвими є до 10 відсотків і лише 3-4 відсотки мають позитивний досвід співпраці з бізнесом. Уся співпраця неурядових і комерційних структур, як правило, носить ситуативний характер і спрямована на підтримку одноразових акцій (концертів, конкурсів, туристичних поїздок тощо).
Позитивно, що до обговорення налагодження тісної співпраці бізнесу та громадських організацій долучилася місцева влада. Адже, на шляху формування соціального обличчя бізнесу, важливо, щоб і громадські об’єднання, і місцева влада визначилися, як вони допомагатимуть бізнесу набувати такого обличчя. Сергій Тарасюк, заступник міського голови, вніс конкретні пропозиції щодо співпраці. Він запропонував створити на сайті міської ради спеціальну сторінку, де постійно розміщуватиметься актуальна інформація про існуючі проблеми, котрі потребують вирішення. Громадські ж організації подаватимуть оголошення про свою діяльність та описуватимуть готовність вирішувати ті проблеми, залучаючи до роботи бізнесові структури.
Людмила Переходько, голова Центру практичної психології сім’ї „Любисток” розповіла про успішний досвід співпраці із бізнесом, але не назвала підприємців, адже не була впевнена, що вони хотіли б афішувати те, що мають можливість і бажання допомагати. За підтримки підприємця в „Любистку” діє телефон довіри „Я+Ти”. Пані Людмила описала також переваги співпраці бізнесу із громадськими організаціями на власному досвіді, адже психологи їхньої організації надають консультації та психологічну підтримку працівникам фірм і підприємств, з якими вони співпрацюють. Ніна Пахом’юк, голова організації „Волинські перспективи”, котра працює із жінками, які потерпають від насилля в сім’ї також подала кілька пропозиції. Гарну ідею вона вбачає у створенні в Луцьку клубу успішних жінок-бізнесменів, які б допомагали жінкам, які потрапили в складне становище.
Прикладом спроби співпраці із бізнесом поділився також Юрій Моклиця, керівник екологічної організації „Друїди”. Проект „Врятуй свою річку”, який не зацікавив місцевих бізнесменів, був підтриманий міжнародним фондом і визнаний досить інноваційним у своїй галузі. На думку, пана Юрія, місцевим підприємцям вигідніше фінансувати масові акції, „засвітитися”, аніж допомагати втілювати в життя інтелектуальні проекти, важливі, необхідні й тривалі в часі, але причиною цього є не лише необізнаність підприємців із проблемами громади, а й непрофесійність та відсутній досвіду співпраці у громадських організацій.
Анатолій Носалюк, керівник Асоціації захисту прав малого та середнього бізнесу „Бізнес-Луцьк” запевнив присутніх, що керівники окремих організацій вже готові не просто казати „дайте!”, а підключитися до трикутника „влада-бізнес-громада” на рівних правах.
Позитивним досвідом співпраці бізнесу та громади поділився і Руслан Краплич з Фундації князів-благодійників Острозьких (м. Рівне). Пан Руслан нагадав, що не слід забувати про те, що соціальна відповідальність бізнесу не відрізняється від соціальної відповідальності кожного окремого громадянина. На його думку, основна проблема відсутності належної співпраці полягає в тому, що представників бізнесу ніколи не запитували, які, на їхню думку, існують проблеми і чи бачать вони шляхи їх вирішення.
Присутні на круглому столі волинські бізнесмени заявили про свою готовність долучитися до вирішення проблем громади і започаткування гарних традицій меценатства і благодійництва на Волині. Олександр Пиза, директор Волинської філії „Кредит Банку” подав гарну пропозицію щорічно організовувати новорічний бал меценатів, який дозволить не просто афішувати діяльність волинських благодійників, а й спільно обговорювати існуючі проблеми та шляхи їх вирішення.
Сектор бізнесу на круглому столі представляли представники Волинської філії „Кредит банку”, державного підприємства „Луцький спиртогорілчаний комбінат”, Волинської обласної друкарні, страхової групи „ТАС”, „Луцьк-Фудзу” та „Приватбанку”.
Організатори проекту планують провести іще не один подібний круглий стіл у містах області, а також продовжувати налагоджувати співпрацю між бізнесом і громадськими організаціями шляхом проведення для них тренінгів і навчань.

Юлія Бєловицька, прес-секретар
Асоціації захисту прав молоді Волині,
тел. 5-24-21

Bookmark and Share