Молодь діє. Законопроект про відстрочки в оплаті за навчання зареєстровано


Молодіжні організації домоглися реєстрації законопроекту щодо відстрочок в оплаті за навчання студентів-контрактників. Під розробкою молодих лідерів підписалися народні депутати майже усіх фракцій парламенту.

Криза продовжує кусатись. За даними Державного комітету статистики, сума невиплаченої заробітної плати  на 1 березня становила 1643,2  млн. грн. А рівень безробіття, вирахуваний за методологією Міжнародної організації праці, складав в середньому за 9 місяців минулого року 6,5% економічно активного населення працездатного віку. У зв’язку з такою ситуацією низка вищих навчальних закладів пішла на поступки – студентам дозволяють відтерміновувати плату за навчання. Проте молодіжним лідерам недостатньо існуючої практики – вони прагнуть внести зміни до статті 64 Закону України «Про вищу освіту». На їхню думку, якщо  відстрочки в оплаті за навчання діятимуть на рівні закону, то домовлятися із керівництвом навчального закладу студентам буде легше. Докладніше про це читачам Неофіційної газети розповіла одна з авторів законопроекту – Марія Кравчук, представниця Громадського експертно-аналітичного центру.

- Маріє, законопроект підписали представники усіх фракцій, крім однієї. Чому?

- Нам просто не вдалося вчасно домовитися з депутатом цієї фракції, контакт якого в нас був. Звісно, хотілося, щоб законопроект підписали представники усіх парламентських сил. Але в певний момент ми почали непокоїтися, що витратили занадто багато часу на перемовини. Тому поквапились із підписанням – був страх, що у решти депутатів зникне цікавість. Тобто ніяких сварок не було, і ми в жодному разі не маємо на меті когось дискредитувати. Навпаки – будемо активно пояснювати представникам цієї фракції, що узаконити відстрочки потрібно.

- Як саме ви домовлялися із депутатами про підписання?

- Доводили, що молоді необхідні такі зміни в законодавстві. Пояснювали, що, враховуючи розмах наслідків фінансово-економічної кризи, сотні тисяч сімей можуть втратити можливість платити за навчання молодого покоління.

- Чи прийняли участь у розробці законопроекту представники якоїсь із політичних сил?

- Жоден. Проект змін до Закону розробляли представники наступних позапартійних всеукраїнських та столичних молодіжних організацій – Всеукраїнської студентської ради при Міністерстві освіти і науки, Студентської ради Києва, всеукраїнської молодіжної організації «Дебатна Академія», Київського осередку всеукраїнської молодіжної організації «Фундація регіональних ініціатив», всеукраїнської молодіжної організації «Спілка молодих політологів України», Ліги політологів-міжнародників «Дипкорпус» та Громадського експертно-аналітичного центру.

- На початку квітня заголовки новин мас-медіа стверджували, що депутати  відмовили студентам в тому, щоб узаконити відстрочки в оплаті за навчання. Наскільки це правда і наскільки це стосується саме вашого законопроекту?

- По-перше, у новинах йшлося не про відмову надавати відстрочки студентам, бо такої відмови насправді не було. По-друге, новини стосувались не усіх депутатів, а парламентського Комітету з питань освіти і науки та Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради. І по-третє, рекомендації цих структур стосувалися не нашого законопроекту, а попереднього на цю тематику. Комітет справді рекомендував відхилити, а науково-експертне управління – відправити на доопрацювання цей проект, автором якого був депутат однієї з фракцій парламенту.

- Чим відрізняється ваш законопроект?

- Він досконаліший. Ми доопрацювали те, що раніше було на тему відстрочок.

- У пояснювальній записці до попереднього законопроекту було сказано, що Закон «Про вищу освіту», мовляв, не дозволяє надавати відстрочку навіть тоді, коли студент цього нагально потребує. У мас-медіа повідомлялося, що надання відстрочок протизаконне. Наскільки це правда?

- Якщо хтось думає, що відстрочки в оплаті за навчання суперечать законам України – нехай звертається до суду. Тоді і подивимось, що з того вийде. А Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради навпаки стверджує, що чинне законодавство не забороняє надавати відстрочки студентам-контрактникам.

- Головне науково-експертне управління також вважає, що питання відстрочок мають вирішуватися за згодою сторін. Ви стверджували під час Круглого столу «Чи потрібні студентам відстрочки в оплаті за навчання?», що низка вищих навчальних закладів вже зараз надає такі послуги. Навіщо змінювати те, що і так працює?

- Не змінювати, а доповнити. Справа в тому, що ситуація не така вже й райдужна. Чіткі правила надання відстрочок відсутні, а це вже зараз призводить або до кабальних умов відтермінування оплати, або навіть до фінансових махінацій. Студента, наприклад, «ставлять на лічильник», і він змушений повертати суму вже разом з відсотками. Подібні негаразди спричинені, перш за все, тим, що за відсутності правил питання надавати чи не надавати комусь відстрочку цілком залежить від ректора. Тому майже усе залежить від особистих стосунків з ним. Деякі ректори взагалі відмовляються надавати відстрочки і відраховують боржників, оскільки не розуміють, що вигідніше дати тимчасово неплатоспроможному студентові шанс розрахуватися потім... Звісно, відстрочки в оплаті за навчання можна отримати і зараз. Але якщо вони діятимуть на рівні закону, то домовлятися із керівництвом навчального закладу буде набагато легше.

- Яка процедура отримання відстрочки існує зараз?

- Студент пише заяву на ім’я ректора. І чекає на відповідь.

- Яку процедуру пропонуєте ви?

- Пропонуємо, щоб студент міг звернутися ще й до органів студентського самоврядування, вченої ради вищого навчального закладу або факультету. Пропонуємо, щоб студент документально підтверджував неспроможність платити. А студентам останнього семестру останнього року навчання відстрочка має надаватися за умовами укладення додаткового договору.  

- Деякі ректори вважають, що узаконення відстрочок в оплаті за навчання може призвести до виникнення дефіциту коштів, які призначені для заробітної плати викладачам та для оплати комунальних послуг. Чи не загрожує ваш законопроект тим самим?

- Ніхто не пропонує зменшувати викладачам зарплати, чи не платити за воду, газ і опалення. Цього немає в законопроекті, до цього не закликаємо і ми. До того ж, зменшувати зарплати в односторонньому порядку – це незаконно. Викладачі також укладали контракти, тому Цивільний кодекс на їх стороні. Ми ж пропонуємо дещо заощадити на ремонтах, транспортних витратах, оновленні обладнання та інших подібних статтях витрат навчальних закладів. Лише за розумної економії усі сторони залишаться задоволеними.

- А як щодо реакції приватних вузів на ваш законопроект?

- Ми готові до конструктивно діалогу на тему відстрочок з представниками навчальних закладів усіх форм власності. Тому чекаємо нагоди провести всеукраїнський Круглий стіл із ректорами. А поки можу сказати, що реакції різні. В приватних закладах плата за навчання набагато більша, ніж в державних, тому і зиск від надання відстрочок мав би бути очевиднішим. Проте, поки не всі це розуміють.

- Ви пропонуєте, щоб максимальна кількість студентів, які отримають право на відстрочку, не могла бути меншою 20% від загальної кількості студентів-контрактників вузу. А якщо відтермінування оплати буде потребувати менша кількість студентів?

- Тоді відстрочу відповідно отримає менша кількість студентів.

- Але охочих скористатися законом може бути більше ніж тих, хто цього реально потребує.

- Хитруни, про яких ви кажете, нічого не отримають. Відстрочка, згідно нашого законопроекту, має надаватися лише тим студентам, які документально підтвердили втрату спроможності платити. До того ж, рішення про надання відстрочки має затверджувати ректор.

- Якщо ж навпаки – допомога буде потрібна більшій кількості студентів?

- Тоді керівництво вищого навчального закладу може на власний розсуд збільшити максимальну кількість контрактників, які отримають це право. У законопроекті такий варіант також передбачений. А якщо хтось не зможе домовитися з керівництвом навчального закладу про збільшення «прохідного» ліміту, то зможе повторно звернутися із проханням щодо надання відстрочки після того, як завершиться термін відтермінування оплати когось із попередників. Або доведеться підіймати питання про несправедливість чи незаконність розподілу прав на відстрочки у навчальному закладі.

- Ви пропонуєте, щоб відстрочки надавалися строком від одного дня до одного навчального року. А після закінчення строку контрактник має зобов'язатися виплатити необхідну суму протягом ще декількох днів. Що ж робити, якщо студент не вклався в термін? Або якщо керівництво вузу навмисно дає замало часу, щоб той не розрахувався?

- Потрібно буде домовитися про повторну відстрочку. Якщо ж ситуація загрузне у особистому конфлікті – студенту слід зареєструвати у двох екземплярах письмове звернення про повторне відтермінування оплати ще до того, як прийде останній день віддавати обіцяне. А потім, якщо нову відстрочку не дадуть, підіймати питання про порушення закону... Взагалі, те, що «особливо непокірного» студента будуть відраховувати саме такими хитрими способами, – явище малоймовірне. Набагато легше зловити його із цигаркою чи пляшкою зі спиртним у приміщенні університету, або просто дочекатися сесії.

- Чи здатен ваш законопроект покласти край таким особистим конфліктам, або ж завадити спекуляціям на проблемі як з боку керівництва навчального закладу, так і з боку студентів?

- Жоден законопроект не вирішить цих проблем повністю. А крапку у подібних конфліктах ставить суд.

- Що б ви порадили тим нашим читачам, які сьогодні не в змозі заплатити за навчання?

- Не чекайте поки законопроект приймуть. Намагайтеся домовитися про відстрочку вже зараз.

Деякі вузи, які надають відстрочки в оплаті за навчання

(за інформацією авторів законопроекту)

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Калуський політехнічний коледж, Азовський регіональний інститут управління Запорізького національного технічного університету, Бердянський університет менеджменту та бізнесу, Бердянський державний педагогічний університет, Волинський національний університет імені Лесі Українки, Вінницький державний педагогічний університет, Вінницький національний медичний університет імені Миколи Пирогова, Тернопільський державний педагогічний університет, харківські та сумські навчальні заклади, філіали Київського інституту бізнесу і технологій у Луганську та Запоріжжі, такі київські заклади як Університет туризму, економіки і права, Українсько-американських гуманітарний інститут та Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Неофіційна газета продовжить слідкувати за долею законопроекту.

Завантажити проект Закону України Про внесення зміни до статті 64 Закону України «Про вищу освіту» (щодо надання студенту відстрочки у внесенні плати за навчання) можна тут - http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=35001.

 Фото - Роман Зоц

Назар Тодоля, Неофіційна газета

Bookmark and Share