Чому наукові розробки черкаських наукових інститутів не завжди впроваджуються у суспільне виробництво?


Аудит ефективності використання коштів державного бюджету на фундаментальні дослідження, прикладні наукові та науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у бюджетній сфері за 2005-2008 роки, нещодавно проведений фахівцями КРУ у Черкаській області, показав, що ряд факторів не дозволяють підвищити рівень впровадження результатів наукових та науково-технічних робіт. Одним з таких факторів є недосконалість нормативно-правової бази з планування, виконання, контролю за виконанням наукових та науково-технічних робіт. Зокрема, відсутня система критеріїв, за якими необхідно порівнювати результати наукової діяльності. Через це, замість того аби спрямовувати бюджетне фінансування виключно на успішні та необхідні проекти, замовниками нерідко проводилось фінансування наукової діяльності, яка давно вивчена. Як приклад, відповідно до угод укладених між Інститутом кормів Української академії аграрних наук та Інститутом агропромислового виробництва у 2006 році, останній по науково-технічній програмі «Кормовиробництво» брав на себе завдання розробити технологію створення багаторічних укісно-пасовищних травостоїв для виробництва високоякісних кормів в умовах нестійкого зволоження Лісостепу. Вся вартість робіт складала 56,9 тис.грн. Протягом 2007 та 2008 років Інститут АПВ продовжував розробляти вищеназвані технології. У 2007 році на ці дослідження Інституту АПВ спрямовано 71,8 тис.грн., а у 2008 році – 30 тис.грн. За результатами досліджень 2007 року стало написання звіту, висновки якого ідентичні з висновками звіту 2006 року. Тобто, частина коштів була витрачена на підтвердження результатів, які вже було досягнуто. Подібні висновки мають і звіти за 2007 та 2008 роки. Натомість у звіті не акцентовано, завдяки чому збільшиться урожайність зеленої маси. На думку аудиторської групи, розроблення вищеназваної технології може тривати десятки років.

    Аудитори також дійшли висновку, що стан матеріально-технічної бази установ, що здійснюють виконання прикладних та фундаментальних досліджень, не дозволяє проводити на належному рівні окремі дослідження. Адже, ці установи хоч і мають належну матеріальну-технічну базу, але із значним відсотком зносу. Скажімо, Інститут помології має аналітичну лабораторію, яка відповідає критеріям атестації й атестована на проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду. Але загальний стан матеріально-технічної бази свідчить, що на початку 2005 року Інститутом помології при виконанні фундаментальних та прикладних досліджень використовувались транспортні засоби зі зносом 63%, обладнання – 75%, інструменти (прилади) – 76%, лабораторне обладнання – 49%, комп’ютерна техніка – 26%. Не зважаючи на те, що за 2006-2007 роки стан матеріально-технічної бази цього Інституту частково покращився, на початок 2008 року знос транспортних засобів становив 89%, обладнання – 80%, інструментів та приладів – 92 %, комп’ютерної техніки –  28 % та лабораторного обладнання – 12 %.

    У 2007 році Інститутом помології за рахунок коштів Міністерства аграрної політики України було закуплено нове обладнання: електрична муфельна піч, дистилятор, холодильник та комплект обладнання для лабораторії мікроклонального розмноження на суму 149 тис.грн. та сільськогосподарська техніка на суму 235 тис.грн. Однак обладнання для лабораторії мікроклонального розмноження досі не введено в експлуатацію, оскільки УААН не були затверджені видатки на проведення ремонту для функціонування лабораторії мікроклонального розмноження.

    Стан матеріально-технічної бази Національного дендрологічного парку «Софіївка» теж потребує докорінного оновлення. На  початок 2005 року зношеність лабораторного обладнання – 96%, 2008 року – 69%.

    Аналогічна ситуація і в Інституті коренеплідних культур. Матеріально-технічна база потребує оновлення, приміщення – капітального ремонту, а також є необхідність у придбанні сільськогосподарської техніки та автомобілів.

     За результатами дослідження аудиторська група внесла ряд пропозицій.  

                                                                                      Прес-служба КРУ у Черкаській області

Bookmark and Share